Потенційний ВВП - внутрішній продукт держави, який може бути забезпечений в максимальних розмірах при повному використанні наявних ресурсів. Такий стан має назву повної зайнятості. Існує й інше поняття - реальний ВВП, для формування якого виробниками створюється і продається необхідна кількість продукції протягом певного часу при різних цінових рівнях. При аналізі макроекономічних показників прийнято виділяти довгостроковий і короткостроковий періоди. Так, поведінка економічних суб'єктів у довгостроковому періоді може бути описана класичною моделлю. Вільним ринком без державного втручання автоматично забезпечується використання ресурсів у виробництві, що призводить до досягнення потенційного ВВП.
Величина потенційного ВВП визначається залежно від величини наявних технологій і ресурсів, проте може не залежати від рівня цін. Саме тому крива сукупної пропозиції довгострокового характеру розташовується вертикально.
Потенційний ВВП підпорядковується закону нейтральності грошей. Так, вертикальний напрямок кривої говорить про ступінь забезпеченості випуску на рівні такого ВВП силами ринку і конкуренції в довгостроковому періоді. При цьому рівень цін може мати різні значення і залежати від обсягу грошових коштів в економіці. І інша сторона цього економічного закону - за наявності високої грошової емісії простежуються високі ціни, а в довгостроковому плануванні грошова маса впливає і на ціни, і на обсяг виробництва.
При зростанні в економіці кількості ресурсів простежується розвиток технічного прогресу і, відповідно, збільшується потенційний ВВП, а його крива на графіку повинна зміститися вправо. А ось зі скороченням обсягів ресурсів або технічної регресії все має відбуватися навпаки.
Значна кількість економістів вважає, що ВВП (фактичний і потенційний) може відображати в макроекономіці довгостроковий період. При цьому відхилення першого типу внутрішнього продукту від другого досить успішно ліквідуються ринком.
Однак сучасними економістами зроблені висновки про існування короткого періоду (прикладом може послужити квартал), в якому класичний підхід до нейтральності грошей не може працювати. Іншими словами, будь-які зміни в обсязі грошової маси роблять істотний вплив, як на рівень цін, так і на потенційний ВВП. Завдяки даному твердженню з'явилося нове поняття - короткостроковий ВВП, для відображення динаміки якого крива сукупної пропозиції вже не вертикально, а, швидше, горизонтально розташовується.
Така крива відображає можливість збільшення спроможності суб'єктами господарювання випуску продукції при певному рівні цін. Даний факт підтверджується при наявності помітних відставань фактичного ВВП від його потенційного рівня. Інакше кажучи, вітчизняна економіка працює не в повну силу.
