Олімпійські медалі для більшості спортсменів, за винятком, напевно, футболістів і професійних боксерів, є вищим визнанням їх таланту, вінцем кар'єри, тим, до чого більшість з них прагне все своє життя. Їх дизайну і зовнішньому вигляду завжди приділялася підвищена увага, багато з них надовго залишалися в пам'яті не тільки спортсменів, але і простих уболівальників.
Як відомо, олімпійські медалі з'явилися тільки з відродженням цих спортивних змагань наприкінці XIX століття. У 1894 році за два роки до Ігор в Афінах було прийнято особливе рішення про нагородження переможця та призерів, при цьому золото повинно було відповідати першому місцю, срібло - другому, а бронза - третьому.
Згідно з рішенням того ж конгресу золоті олімпійські медалі, як, втім, і срібні, повинні були виготовлятися зі срібла 925-ї проби. Зверху ж вони, на відміну від нагород за друге місце, повинні були покриватися 6-ма грамами чистого золота. Спортсмени, які посіли третє місце, повинні були отримувати медаль з високоякісної бронзи.
Перші олімпійські медалі, спроектовані французом Ж. Шапленом, на одному боці мали зображення Зевса з богинею перемоги Ніки, а на іншому - давньогрецький Акрополь з написом, який стверджує, що її володар - призер саме Олімпійських ігор. Всього в Афінах-1896 було розіграно сорок три комплекти нагород, вага однієї медалі складала всього сорок сім грамів.
Олімпійські медалі, фото яких стають надбанням громадськості приблизно за рік до початку ігор, зазвичай безпосередньо пов'язані з традиціями тієї країни, в яких ці змагання проводяться. Якихось єдиних вимог до їх зовнішнього вигляду не існує, багато що залежить від дизайнера і організаторів. Навіть їх форма далеко не завжди являла собою коло. Наприклад, у 1900 році нагороди були виконані у формі невеликих прямокутників, на сторонах яких зображувалася Ніка і все той же Акрополь.
До 1960 року олімпійські медалі вручалися безпосередньо в руки, а ось в Римі вперше вони були повішені на бронзові ланцюжки. З цього моменту церемонія нагородження стала більш урочистою і красивою, а нагороди на грудях спортсменів стали виглядати більш ефектно. Через 38 років у медалях з'явилося додаткове вушко, в яке і стала вдіватися стрічка. Ця традиція триває і до наших днів.
Олімпійські медалі, крім нагород переможцю та призерам, включають в себе знаменитий орден П. де Кубертена. Він вважається найвищою нагородою Міжнародного олімпійського комітету і вручається тим спортсменам і функціонерам, які зробили значний внесок у розвиток олімпійського руху. У спортивній ієрархії дана нагорода вважається навіть більш престижною, ніж золота медаль.
Олімпійські медалі вручаються в урочистій обстановці, при цьому обов'язково звучить гімн країни-переможця, і піднімається її прапор. Людина, яка отримує дану нагороду, назавжди залишається в літописі видатним спортсменом свого покоління, людиною, яка подолала себе.
