Є безліч причин, що пояснюють необхідність державного регулювання економіки, але не всі їх розуміють. Ринковий механізм контролю являє собою потенційно ефективний метод забезпечення координації та узгодження різних господарюючих суб'єктів. Ринком обумовлюється досить висока, і при цьому постійна відповідальність за прийняття своєчасних і якісних господарських рішень, а також за результати проведеної діяльності.
Необхідність державного регулювання економіки пояснюється тим, що якщо ринкові ціни будуть складатися під впливом попиту і пропозиції, то у виробників буде можливість отримання найбільш повноцінної інформації щодо того, що конкретно потрібно виготовляти і в які терміни. При цьому ринкові ціни обумовлюють прийняття різних рішень у сфері інвестиційної політики та безлічі інших.
Необхідність державного регулювання економіки виникає ще й з тієї причини, що за відсутності контролю і прогнозованості ринку просто об'єктивно немає можливості досягнення будь-яких дійсно важливих довгострокових завдань, а також вирішення будь-яких серйозних соціально-економічних питань. При недостатній координації відносин можуть з'являтися нераціональні витрати через випуск непотрібної товарної продукції, часте банкрутство через виникнення непередбачених змін ринкової кон'юнктури, платоспроможності та спроможності контрагентів та інших причин. Закони ринку самі по собі можуть встановлювати перспективи розвитку суспільства в цілому тільки стихійно, з абсолютно непередбачуваними результатами, і саме в цьому полягає їх органічність, що і диктує необхідність державного регулювання економіки.
Що воно собою являє?
Через те, що ринок є недосконалим і неспроможним, навіть у розвинених країнах держава втручається в економіку цілком виправдано. При цьому варто зазначити, що чим вищим є рівень виробничих можливостей, тим вищим буде і поділ праці між усіма працюючими підприємствами, а чим вищою є конкуренція, тим сильніші особливості ринкової економіки потребують державного регулювання.
Такий контроль являє собою використання певного комплексу заходів, спрямованих на централізований вплив самої держави, а також її регіональних і федеральних органів на основні елементи ринку, тобто умови реалізації, попит і пропозицію, ринкову інфраструктуру, якість продукції, конкуренцію і ще безліч інших. В основному прийнято виділяти три найбільш масштабні функції держави: стабільність, справедливість і ефективність.
Ефективність
Особливості ринкової економіки призвели до того, що державою при використанні різних економічних інструментів повинна створюватися така економічна обстановка, яка забезпечить найбільш ефективну роботу виробництва. Зокрема, особливе значення тут приділяється антимонопольній діяльності держави, активізації конкурентного середовища на ринку, а також забезпеченню найбільш сприятливих умов для роботи ринкових механізмів.
Справедливість
Для сучасного ринку справедливе середовище полягає в тому, що високі доходи мають ті організації, якими забезпечується ціна і ціноутворення, і які досягли успіху в конкуренції в галузі ринку послуг і товарів, капіталів і робочої сили, і в той же час низького прибутку у тих, хто в цій сфері зазнав невдачі. Виключно ринковий розподіл зовсім не є гарантією отримання прожиткового мінімуму, і з цієї причини держава повинна перерозподіляти отримані доходи через різні податки, а також забезпечувати повноцінну підтримку для людей похилого віку, непрацездатних та інших нужденних осіб. Іншими словами, уряд має дбати про зайнятість усіх громадян, гарантувати мінімально можливий рівень споживання через визначення мінімальної заробітної плати.
Стабільність
Державою підтримується економічна стабільність, при якій ціна і ціноутворення знаходяться в гранично спокійних умовах, а також згладжується циклічна форма розвитку. Також варто зазначити, що ним здійснюється проведення антимонопольної політики.
Держава повинна вирішувати ті функції, які не можуть принципово здійснюватися ринком самостійно. Таким чином, регулювання природних монополій та інших сфер дозволяє доповнити і скоригувати суто ринковий механізм.
У різних країнах використовуються найрізноманітніші технології контролю над економікою, які вибираються за рахунок набутого історією досвіду. Це може бути контроль над вартістю, податкова система, проведення експертних оцінок, граничні ліміти, введення довгострокових нормативів і ще цілого ряду інших заходів. Завдяки цьому регулювання природних монополій та інших організацій забезпечує активний вплив на ринок, а також дозволяє врегулювати відносини між споживачами та виробниками. При цьому варто відзначити той факт, що використовувані методи повинні безперервно оновлюватися і модернізуватися, підлаштовуючись під нові умови і завдання розвитку економічної структури, і в той же час не перешкоджати підприємливості та ініціативі. Таким чином, можна домогтися гнучкого використання ринкових і планових почав, ґрунтуючись не на їх протиставленні, а на найбільш ефективному поєднанні.
Основні поняття
Інструменти державного регулювання економіки дозволяють йому впливати на діяльність різних господарюючих суб'єктів, а також ринкову кон'юнктуру для того, щоб домогтися найбільш оптимальних умов роботи різних механізмів.
Будь-які негативні сторони, які присутні в сучасній ринковій економіці, можуть цілком пояснити причини того, чому роль у ній держави постійно посилюється. Саме запобігання будь-яких негативних наслідків роботи ринкових регуляторів або їх згладжування являє собою основне завдання, яке ставить перед собою економічна діяльність державного апарату.
Функції
Враховуючи все вищесказане, можна визначити кілька найбільш важливих функцій, для забезпечення яких використовуються інструменти державного регулювання економіки:
- створення правової бази для нормальної роботи приватних підприємців;
- перерозподіл прибутку за рахунок використання системи прогресивного оподаткування, а також трансфертних платежів;
- внесення коригувань до структури виробництва для зміни розподілу ресурсів;
- фінансування фундаментальних наук і забезпечення охорони навколишнього середовища;
- контроль, а також регулювання рівня зайнятості, темпів економічного зростання і вартості різної продукції;
- фінансування виробничих потужностей, а також безпосереднє виготовлення певних громадських товарів або послуг;
- забезпечення захисту конкуренції.
По останньому варто відзначити, що мова йде про роботу антимонопольних структур, адже будь-які форми державного регулювання економіки спрямовані на те, щоб виключити можливість монополії. Панування певних компаній у своїй сфері в кінцевому підсумку вкрай негативно позначається на суспільстві в цілому, тому підтримка конкурентного середовища є однією з найбільш перспективних функцій будь-якої держави.
При цьому варто відзначити той факт, що існує дві основні форми державного регулювання економіки:
- через державний сектор;
- за рахунок впливу на роботу приватного сектора при використанні різних економічних інструментів.
Як воно забезпечується?
Державне регулювання в умовах сучасного ринкового господарства передбачає використання низки заходів виконавчого, законодавчого та контролюючого характеру, які здійснюються державними правомочними установами або ж різними громадськими організаціями з метою стабілізації та подальшого пристосування наявної соціально-економічної системи до постійно мінливих умов.
У даному випадку по об'єктах впливу визначається діяльність, пов'язана з регулюванням трьох взаємопов'язаних між собою частин виробничого процесу: регулювання виробництва, ресурсів і фінансів.
За рівнями ж регіональної ієрархії цілі державного регулювання економіки виконуються у двох напрямках: регіональному і федеральному рівнях.
Основні принципи
Стратегія забезпечення такого контролю ґрунтується на таких основних засадах:
- За рівних умов завжди має віддаватися перевага ринковій формі організації економіки. На практиці це говорить про те, що державою повинні фінансуватися виключно соціально значущі галузі, які є непривабливими для представників індивідуального бізнесу через незначну прибутковість.
- Державне підприємництво жодним чином не повинно конкурувати з приватним бізнесом, а, навпаки, тільки сприяти його розвитку, оскільки цьому суперечать цілі державного регулювання економіки. При ігноруванні даного принципу в кінцевому підсумку державні підприємства просто починають домінувати над приватними,
- Кредитна, фінансова та податкова політика державного регулювання економіки повинна бути спрямована на забезпечення соціальної стабільності та економічного зростання.
- Держава зможе втручатися в ринкові процеси більш ефективно, якщо у неї є ринкова форма.
- Державою посилюється регулювання для того, щоб забезпечити контроль загальногосподарських криз, а також різних процесів у галузі економічних відносин з іншими країнами.
Цілі та методи
Розвиток державного регулювання економіки здійснюється в таких цілях:
- мінімізація неминучого негативного впливу різних ринкових процесів.
- формування правових, соціальних і фінансових передумов ефективної роботи ринкової економіки;
- забезпечення соціального захисту для тих груп ринкового суспільства, які мають найбільш вразливе становище в конкретних економічних ситуаціях.
У той же час методи підрозділюються на прямі і непрямі.
Прямі методи, які використовує система державного регулювання економіки, ґрунтуються на різних адміністративно-правових методах впливу на роботу різних суб'єктів господарювання.
Непрямі ж відрізняються тим, що вони не передбачають будь-якого обмеження свободи економічного вибору, а замість цього, навпаки, надають додаткову мотивацію при прийнятті ринкових рішень. Основною областю їх використання є все економічне середовище. Такі механізми державного регулювання економіки передбачають використання можливостей і коштів, якими володіє кредитно-грошова і фінансова системи країни.
При цьому варто відзначити той факт, що зазначені методи взаємопов'язані між собою.
Інструменти
Якщо говорити про інструменти, якими забезпечується державне регулювання економіки, то можна виділити кілька основних:
- адміністративно-правові;
- кредитно-грошова система;
- фінансова система;
- державні замовлення;
- державна власність.
Також варто відзначити, що, крім перерахованих вище інструментів забезпечення державного контролю над економікою, які в основному мають виключно внутрішньоекономічну спрямованість, є також цілий арсенал коштів, якими забезпечується зовнішньоекономічне регулювання. Практично всі важелі, які передбачають вплив на процедуру відтворення всередині певної країни, також значно позначаються і на зовнішньоекономічних зв'язках. Таким чином, їх використання передбачає зміну облікової ставки та оподаткування, введення нових субсидій і пільг на інвестиції в основний капітал і ще безліч інших заходів.
Таким чином, державою забезпечується регулювання економіки для досягнення оптимального ринкового середовища.
