У Китайській Народній Республіці існує адміністративний район Гонконг, що має особливий статус. Це місто-держава з власним політичним, економічним і соціальним устроєм. До отримання статусу спеціального адміністративного району 01.07.1997 року Гонконг з 19 століття, за Пекінським договором, перебував у користуванні Великобританією. На сьогоднішній день Гонконг є одним з головних економічних і фінансових центрів Азії і всього світу.
Незважаючи на те, що Гонконг знаходиться в складі Китаю, існує він цілком автономно. Тут свої закони і порядки, своя валюта (гонконгський долар) і своя система оподаткування.
Гонконг територіально
Спеціальний адміністративний район Гонконг розташований на південному узбережжі КНР, на Коулунському півострові і низці островів. Найбільший острів - Гонконг, на якому зосередилися верховна влада і фінансово-економічний центр. Територіально Гонконг можна розділити на три частини - острів Гонконг, Коулун і Нові території.
Має вдале розташування на південному сході Південно-Китайського моря, в районі гирла річки Дунцзян, територія приваблива для світових інвесторів. Щодня тут укладаються вигідні контракти, і Гонконг виступає в них як у самостійній ролі, так і в ролі посередника. Особливий статус Гонконгу полягає в його деякій економічній і політичній незалежності.
Щільність і кількість населення Гонконгу
Тепер власне про населення. Згідно з даними на 2017 рік, чисельність населення Гонконгу становить близько 7,4 мільйона осіб. При цьому площа цього адміністративного району, трохи більше тисячі (1092) квадратних кілометрів. Цей факт дозволяє говорити, що Гонконг по населенню на площу одного квадратного кілометра є досить густонаселеною територією.
Щільність населення також відіграє велику роль у цінах на землю і на нерухомість. Чим щільність вища, тим, відповідно, вищі і ціни. Ціни на 1 квадратний метр землі в Гонконгу б'ють більшість світових рекордів.
Зробивши нехитрі підрахунки, обчислюємо щільність населення Гонконгу, і отримуємо цифру більше семи тисяч осіб на один квадратний кілометр.
Велика частина населення проживає в густонаселених центральних районах, розташованих на півострові Коулун і в північних частинах острова Гонконг, де зосереджені більшість ділових і бізнес-центрів.
Національності Гонконгу
На запитання, скільки населення Гонконгу представляють ту чи іншу націю, можна відповісти, що переважна національність людей, які живуть у Гонконгу - це китайці. Вони становлять близько 95%, і представлені в більшій частині такими представниками китайських провінцій, як кантонці, хакка і чаочжуоци.
Решта національностей різноманітні, але не такі численні. Серед населення Гонконгу проживають філіппінці, індонезійці, тайці, японці, корейці, пакистанці, непальці, індійці, американці, британці, канадці, а також незначна кількість представників інших національностей.
Мови Гонконгу
Мови, що мають офіційний статус у Гонконгу, - це китайська та англійська. Однак мешканець Центрального Китаю насилу б зрозумів промову корінного жителя Гонконгу. А все через те, що тут поширений кантонський діалект китайської мови. Письмово вони майже невідличні, а ось на слух сприймаються по-різному.
Також неофіційно поширені філіппінська, індонезійська та інші мови іммігрантів.
Західна і східна культури настільки переплелися між собою в Гонконгу, що більшість населення Гонконгу, маючи китайські прізвища, носить англомовні імена (Джон Лі, Еммі Тан і тому подібні).
Релігії та конфесії
На законодавчому рівні в Гонконгу, як і в інших світських державах, гарантується вільний вибір віросповідання. Релігії та конфесії, яких дотримується населення Гонконгу, різноманітні і завдяки іммігрантам, які прибувають сюди.
Однак основними релігіями, як і в Китаї, тут є буддизм, даосизм і конфуціанство. Деякі стародавні буддійські храми, монастирі і скульптури налічують кілька сотень років, вони діють досі і приваблюють безліч релігійних паломників. Не тільки населення Гонконгу стікається до цих видатних пам'ятників.
Католицизм і протестантство принесли в Гонконг британські колоністи відразу після захоплення в 1841 році. Перші церкви і католиків і протестантів виникають вже в 50-х роках 19 століття. Нині приблизна кількість населення країни Гоноконг, що дотримується цих двох християнських конфесій, становить 700 тисяч осіб.
Чимала кількість серед населення Гонконгу і тих, хто дотримується ісламу та індуїзму. Всього їх приблизно 250-270 тисяч осіб, половина з яких є вихідцями з Індонезії, а також мігранти з Індії, Пакистану та інших азіатських країн. Для мусульман у Гонконгу побудовано кілька мечетей і Ісламський центр.
Рівень безробіття
Рівень безробіття в Гонконгу можна назвати середнім - він становить 3-4% від загальної кількості населення. Під час Азіатської економічної кризи на рубежі століть (1998-2003) рівень безробіття доходив до 6%, але потім цей показник поступово знижувався, 2010 року безробіття досягло свого мінімуму (2%), потім трохи підвищувалося і до середини 2012 року становило 3,2%.
Цифра працездатного населення серед усього населення Гонконгу незначно коливається на рівні 60%.
Сфери зайнятості населення Гонконгу
Завдяки тому, що в Гонконгу практично відсутній державний контроль над малим і середнім бізнесом, близько 60% працездатного населення зайняті в приватному секторі. З числа населення, що працює в приватному секторі, 80% задіяно у сфері послуг. Сюди відноситься торгівля, туристичний бізнес, послуги в галузі фінансів, нерухомості, страхування, комунальна та соціальна сфера послуг.
Населення, зайняте в промисловості, становить близько 11%. Серед промислових сфер провідні місця займають текстильна, швейна, електротехнічна і радіоелектронна промисловості, потім слідує виробництво іграшок, виробів з пластмаси і сталі, прикладне мистецтво тощо.
Кількість населення, зайнятого в сільському господарстві має невелику частку. Це пов'язано з тим, що територія сільгосп угідь у Гонконгу становить лише 6%. В основному тут займаються вирощуванням овочів, свинарством і рибальством. Сільське господарство Гонконгу може наситити свій власний ринок лише на 20%.
Іммігранти
У 1997 році після повернення територій Гонконгу Китаю, відбувається переселення населення з материкових китайських районів. В основному це населення з сільських районів Китаю, залучене заробітком і наявністю робочих місць. Так, наприклад, вихідці з китайської провінції Гуандун зазвичай зайняті такими низькооплачуваними професіями, як будівельні роботи, сфера послуг і комунального господарства або робота в порту.
Також значну частину у сфері зайнятості займають іммігранти з сусідніх країн. Більшість працівників роздрібної або вуличної торгівлі є вихідцями з Пакистану або Індії. А жіноче населення, яке приїхало з Індонезії, Філіппін і Таїланду, працює в основній своїй масі в якості обслуговуючого персоналу - покоївками в готелях, офіціантками.
Демографічні показники
У розрізі демографічного аспекту населення Гонконгу можна розглянути за віковими показниками, показниками народжуваності, середньою тривалістю життя і показниками приросту населення.
Середній показник народжуваності дітей у Гонконгу - 203 людини на день. Показник смертності майже удвічі нижчий і становить 122 людини на день.
За 2016 рік природний приріст населення склав понад 29 тисяч осіб. А щорічний приріст населення за рахунок іммігрантів знаходиться на рівні 30 тисяч осіб.
Вік населення Гонконгу має таку структуру: дітей від народження і до 14 років - у межах 14%, від 15 років до 64 років - близько 74% і понад 65 років - 12%. Відсоток жіночого населення превалює над чоловічим і становить 51-52%.
Рівень тривалості життя в Гонконзі досить високий і відповідає тривалості життя у високорозвинених країнах. Для чоловічого населення Гонконгу середня тривалість життя становить 79 років, а для жіночого - 84 роки.
Культура і рівень життя
Гонконг в економічному сенсі - досить процвітаюча територія КНР. Його економіка займає 9 місце в світі. Серед світових експортерів Гонконг стоїть на 11 місці. Рівень життя тут також один з найвищих у світі і входить до десятки держав з найвищим цим показником. Але не слід думати, що це те місце, де живуть одні багатії.
Життя в Гонконгу досить дороге, середній прожитковий мінімум тут становить близько 2,5 тис. доларів. Головною проблемою населення є придбання власного житла, часто можна зустріти представників незахищених верств населення, що живуть буквально в коробках. Також гостро стоїть проблема з нестачею чистої питної води.
Незважаючи на те що більшість жителів Гонконгу дотримується європейських цінностей і способу життя, все ж до своїх корінних традицій вони ставляться дуже дбайливо і шанобливо. Так, наприклад, всі будівлі і споруди в Гонконзі побудовані згідно з традиційним китайським вченням фейеншуй. Утворене населення Гонконгу вірить в існування злих і добрих духів, драконів і несприятливі числа. На вулицях Гонконгу часто можна зустріти провісника доль, що пропонує перехожим погадати. Багато працівників офісів і бірж перед початком робочого дня в міських парках займаються традиційною китайською гімнастикою.
Населення країни Гонконг (можна розглядати Гонконг як місто-держава) грамотне. Рівень грамотності становить 97% серед чоловіків і 90% серед жінок. З 1971 року початкова освіта є обов'язковою і безкоштовною, середня та вища освіта також можна отримати безкоштовно або з невеликою доплатою. А ось дитячі садки, навчання в приватній школі або проходження курсів є платними.
У Гонконгу, поряд з інститутами вищої освіти, є 8 вищих навчальних закладів, є театри, музеї та інші культурні установи.
