Походження і види корсету. Пародія на корсет з'явилася ще 4.5 тисячі років тому на берегах Егейського моря. Жителі острова Крит затягували свої талії поясами шкіряними. Для більше міцності в них вставляли металеві пластини. Чоловіків такі конструкції захищали від ворожих мечів, жінкам надавали витонченість.
У похмурій Іспанії XV століття аскетизм був нормою життя кожного. Щоб жіночні вигини тіла не нагадували про гріховне, пані заковували себе в цільні металеві корсети, вага яких могла досягати 25 кілограмів! Залізний панцир робив фігуру абсолютно плоскою - ні натяку на груди, а талія, згідно з пристойностями, стягувалася до сорока сантиметрів.
Класичний варіант корсету з'явився в Італії в шістнадцятому столітті. Зроблений з дерева і металевих вставок, він став більш елегантний і красивий, ніж у старі часи. Рясно прикрашений вишивкою і дорогоцінним камінням корсет став одягатися поверх сукні, демонструючи багатство його власниці. Тоді ж французька королева Катерина Медічі ввела стандарт обхвату талії своєї свити - 13 дюймів (трохи більше 33 сантиметрів). Дама, яка перевищила офіційний ліміт, не могла навіть з'явитися при дворі. А якщо корсет стягував талію більш ніж на 33 сантиметри, було ясно, що перед вами - високопоставлена особа.
У середині XVII століття корсет вже не сплющував, а підкреслював високо підняті груди і округлі стегна. На зміну залізу і дереву прийшов китовий ус. Він щільніше облягав корпус, формуючи ідеальну поставу. Французька чуттєвість перетворилася на надбання вищого світла. Корсет тепер могли носити тільки дворянки. Вони ж ввели нову примху - стягувати талію до розміру, рівного обхопленню шиї коханця.
XVIII століття стало часом революційних переворотів у житті і моді. Великий гуманіст Жан-Жак Руссо закликав повернутися до античної простоти і відмовитися від протиприродних елементів одягу. З подачі просвітителів Європу захлеснула мода на сукні-хітони. Але вже на початку XIX століття французька монархія знову опинилася на троні, повернувши собі втрачену розкіш, а дамам корсети.
З цього часу жіночий силует змінює свої обриси кожен модельний сезон. Груди то піднімалися, то робилася плоскою, лінія талії то завищувалася, то поверталася на місце. Це залежить від крою одягу і зміни ідеалу жіночої краси. У 70-ті роки XIX століття була винайдена ще одна форма корсету - довжиною до стегон. Стискаючи нижню частину живота, каркас затягувався так сильно, що силует нагадував букву S. Про те, щоб нагнутися або з'їсти зайвий шматок, не могло бути й мови. Перший крок до ліквідації корсету були реформи короля моди в Парижі Поля Пуаре, в 1905 році він вводить в моду сукні на типі чоловічих сорочок. Під такі вбрання носилися спеціальні легкі і гнучкі грації з каучуку - «корселети».
Останній зліт популярності корсет пережив у 1950-ті роки, коли стиль new look, створений Діором, повернув моду на «осині талії». Цей напрямок протримався всього десятиліття. У бурхливі 60-ті «діти квітів» навіть бюстгальтер вважали «збруєю, що знищує жінку». Корсет, здавалося, остаточно вийшов з масового вживання.
Але все знову змінилося в 1980-ті роки. Образ жінки з туго зашнурованою талією, який раніше символізував цнотливість і покірність, несподівано став втіленням зухвалої сексуальності.
Відтоді корсети не виходять з моди. Вони просто існують паралельно з нею, час від часу з'являючись на подіумах.
