Забій коліна - це закрите травматичне пошкодження м'яких тканин в області колінного суглоба. Є однією з найбільш поширених травм, належить до категорії легких ушкоджень. Причиною зазвичай стає падіння або удар в побуті або під час занять спортом. Рідше спостерігається забій коліна внаслідок нещасних випадків на виробництві, дорожньо-транспортних пригод і падінь з висоти. Проявляється болями, синцями, набряком суглоба, обмеженням опори та рухів. Нерідко супроводжується гемартрозом. Діагноз уточнюють за допомогою рентгенографії, МРТ та артроскопії. Лікування консервативне.
Загальна інформація
Забій коліна - закрита травма м'яких тканин в області колінного суглоба, при якій відсутні явні пошкодження внутрішньосуставних структур. Може виявлятися у пацієнтів будь-якого віку і статі, проте частіше страждають діти і молоді люди, які ведуть активний спосіб життя. Забої, отримані в побуті або при заняттях спортом, як правило, ізольовані. При високоенергетичних травмах можливі поєднання з переломом тазу, переломами кісток верхніх і нижніх кінцівок, ЧМТ та іншими ушкодженнями. Лікування забоїв коліна здійснюють травматологи-ортопеди.
Забій коліна
Причини
Забій коліна розвивається при падіннях або ударах тупим важким предметом в область колінного суглоба:
- Найчастіше є побутовою травмою, при цьому кількість дорослих постраждалих збільшується в зимовий час (через ожеледицю), а кількість дітей - в період літніх канікул.
- Забій досить часто стає наслідком спортивної травми у легкоатлетів, футболістів, хокеїстів, ковзанярів.
- Рідше в травматології та ортопедії діагностуються забої внаслідок високоенергетичних травм: дорожньо-транспортних пригод, нещасних випадків на виробництві, природних катастроф.
Вираженість крововиливу в тканині, яка відіграє істотну роль у клініці забоїв коліна, залежить від крихкості судин і стану згортаючої системи крові. При гемофілії, авітамінозах і деяких інших станах пошкодження виникають навіть внаслідок незначного травматичного впливу, відрізняються більш важким перебігом.
Патогенез
Тяжкість забиття коліна визначається особливостями травмуючого агента (вага, швидкість руху, характер поверхні, твердість тощо) і типу тканин. До забоїв найбільш схильні м'язи і жирова клітковина, менше страждають фасції та сухожилля. При незначному пошкодженні виникає рефлекторний спазм судин, що змінюється їх розширенням. Виявляється застійна повнокровність, тканини просочуються рідиною, що виходить за межі судинного русла. Розвивається травматичний набряк.
При забоях коліна середньої тяжкості дрібні судини розриваються, з'являються крововиливи, тканини в зоні ураження просочуються кров'ю, при скупченні крові в міжмишкових і міжфасційних просторах формуються гематоми. При вилитті крові в порожнину суглоба виникає гемартроз. Важкі забої супроводжуються значним руйнуванням тканин без порушення цілісності шкіри. У подальшому в зоні ураження утворюються осередки некрозу.
Травматичний набряк при помірних і важких ушкодженнях змінюється реактивним, що пояснює тривале збереження припухлості і зміну щільності тканин. У процесі асептичного запалення розсмоктуються омертвілі клітини і скопилася рідина. Залежно від тяжкості ураження тривалість періоду відновлення коливається від 1-2 тижнів до місяця і більше.
Симптоми забиття коліна
Пацієнта турбує біль у колінному суглобі і труднощі під час ходьби. Суглоб набрякано, його контури згладжено. По передній або переднебоковій поверхні коліна нерідко виявляються синці, в перші дні - червоно-багрового кольору, через 5-6 днів - синювато-багрові, після 10-12 діб - зеленувато-бурі. Визначається незначне або помірне обмеження рухів. Опора зазвичай збережена.
Незважаючи на те, що серйозні пошкодження внутрішньосуглобових структур при забої коліна відсутні, тканини суглоба реагують на травму, це може проявлятися гемартрозом або синовітом. Коліно збільшується в обсязі, стає шароподібним. По переднебокових поверхнях надколінника вище і нижче кістки переглядаються вибухання. При великій і помірній кількості крові в суглобі чітко виявляється флюктуація і балотування надколінника.
При незначній кількості рідини застосовують спеціальний прийом: перевіряють симптом балотування надколінника, попередньо здавивши суглоб з боків (це допомагає збільшити вираженість симптому). Кількість рідини в коліні може сильно варіюватися. У середньому під час першої пункції вдається витягти 30-50 мл. крові. В окремих випадках гемартроз сягає 100-150 мл.
На відміну від гемартрозу, синовіт при свіжих забоях колінного суглоба виникає вкрай рідко, цей симптом характерний для несвіжих травм (давністю понад тиждень). Кількість рідини також може різнитися. При відносно недавньому пошкодженні ексудат зазвичай рідкий, світло-солом'яного кольору. При старих травмах і відсутності лікування рідина темніє, втрачає прозорість, стає більш густою і в'язкою. Іноді в пунктаті видно ніжні тонкі пластівці.
Ускладнення
Основними ускладненнями забиття колінного суглоба є гемартроз і синовіт. Незначна кількість рідини в суглобі розсмоктується самостійно, рецидиви відсутні. При важких забоях потрібні повторні пункції. Травми м'яких тканин негативно впливають на стан суглоба при наявності хронічних захворювань, можуть провокувати загострення гонартрозу та інших патологій.
Контрактури на тлі забиття коліна формуються дуже рідко, зазвичай виявляються при важких ушкодженнях, які супроводжуються травмами інших структур коліна, некрозами, відшаруванням м'яких тканин і рецидивуючим синовитом, вимагають тривалої іммобілізації. Ризик обмеження рухів і атрофії навколосуставних м'язів підвищується у літніх і пасивних пацієнтів, при відмові від занять лікувальною фізкультурою, недотриманні лікарських рекомендацій.
Діагностика
Діагноз встановлюється лікарем-травматологом. Першочерговим завданням при забої коліна є виключення більш важких ушкоджень за допомогою об'єктивних та інструментальних методів. Здійснюються такі процедури:
- Зовнішній огляд. При проведенні клінічного обстеження встановлюють відсутність деформації, крепітації, патологічної рухливості та різкої хворобливості, які можуть свідчити на користь переломів і пошкоджень зв'язкового апарату. Визначають тяжкість забиття з урахуванням вираженості симптоматики, виявляють скупчення рідини в порожнині суглоба.
- Візуалізаційні методики. Застосовуються за показаннями. Для оцінки стану надколінника та суглобових кінців великомірцевої, малогомілкової та стегнової кістки призначають рентгенографію колінного суглоба. Виключити пошкодження м'яккотканих структур можна за допомогою УЗД суглоба, МРТ або артроскопії.
Диференційна діагностика
Свіжі забої коліна нерідко досить складно диференціювати з ушкодженнями менісків (особливо при досить вираженому больовому синдромі і помірному або значному гемартрозі), оскільки на ранніх стадіях розривів менісків переважає загальна неспецифічна симптоматика. При необхідності виконують сонографію, при наявності даних за пошкодження меніска проводять артроскопію.
Інструментальні дослідження дозволяють оцінювати стан всіх м'яккотканих структур суглоба, тому їх можна використовувати і в ході диференційної діагностики забоїв з пошкодженням зв'язок. Доцільність призначення тих чи інших додаткових досліджень визначається індивідуально з урахуванням конкретних симптомів.
Лікування забою коліна
На етапі першої допомоги необхідно забезпечити спокій кінцівки, надати їй піднесене положення, докласти холод для зменшення набряклості та вираженості крововиливів. Потерпілого доставляють у травмпункт. Лікування забиття симптоматичне, зазвичай проводиться в амбулаторних умовах і в цілому здійснюється за єдиною схемою.
Консервативна терапія
За відсутності гемартрозу або синовита достатньо обмежити фізичне навантаження. Пацієнтам виписують лікарняний лист, рекомендують менше ходити і надавати нозі піднесене положення в стані спокою. На час ходьби (якщо це дає позитивний ефект) можна використовувати еластичний бинт, але тільки для фіксації, не накладаючи його надміру туго, щоб не порушити кровопостачання в області пошкодження.
У спокої бинт потрібно обов'язково знімати. У перші дні до ноги слід прикладати холод (грілку з холодною водою або пакет з льодом, загорнутий у рушник). З третього дня можна використовувати сухе тепло. Ні в якому разі не можна гріти ногу в гарячій воді - це збільшить набряк і може спровокувати розвиток гемартрозу.
Категорично протипоказана уринотерапія. По-перше, цей метод є антинауковим і не приносить практичної користі, зате може стати причиною подразнення і появи гнійничкових уражень шкіри. По-друге, накладання компресів на область колінного суглоба в ряді випадків викликає розвиток синовита, що рецидивує, а іноді - навіть важкого «сечового» артриту.
При важких ушкодженнях і забоях коліна середньої тяжкості, що супроводжуються гемартрозом або синовітом, накладають гіпсову лонгету, рекомендують обмежити навантаження, призначають анальгетики та УВЧ. При гемартрозі і синовиті показана пункція колінного суглоба, в ході якої проводиться видалення рідини і промивання суглоба розчином новокаїну. За необхідності через кілька днів пункцію повторюють.
Фізіотерапевтичне лікування
Після купірування гострих явищ і зняття лонгети проводять реабілітаційні заходи для відновлення амплітуди рухів, сили і тонусу м'язів. Призначають лікувальну фізкультуру, яка допомагає прискорити процес реабілітації, попередити атрофію м'язів і виникнення контрактур. При лікуванні забою коліна використовують такі фізіотерапевтичні методики:
- СМВ-терапія - електромагнітне поле стимулює місцеве кровообіг, дає можливість скоротити час розсмоктування набряку, зменшити явища запалення;
- лазеротерапія - вплив інфрачервоним лазером забезпечує стимуляцію кровообігу, активізацію місцевих обмінних процесів, зменшення больового синдрому;
- УЗ-терапія - ефективна при лікуванні посттравматичного синовита, усуває набряк, прискорює обмін речовин, позитивно впливає на перебіг біохімічних процесів;
- індуктотермія - покращує показники метаболізму, попереджає розвиток патологічних змін у хрящовій тканині, усуває набряк і біль.
Хірургічне лікування
Операції при забоях коліна застосовуються рідко, проводяться в плановому порядку в умовах травматологічного стаціонару.
- При напруженому гемартрозі та інтенсивних розпираючих болях може бути проведена артроскопічна ревізія і сануючий лаваж суглоба. У деяких випадках під час артроскопії колінного суглоба виконують хірургічний гемостаз.
- У процесі лікування професійних спортсменів іноді здійснюють обробку пошкодженого гіалінового хряща: відшаровані фрагменти зрізають, потім поверхню хряща шліфують.
Після маніпуляції накладають гіпс, призначають УВЧ та інші фізіотерапевтичні процедури, а після припинення іммобілізації направляють пацієнта на ЛФК.
Прогноз
Прогноз при забоях коліна сприятливий. У переважній більшості випадків всі симптоми зникають протягом декількох днів або тижнів, залишкові явища відсутні. При важких травмах можливі рецидивуючі синовити, при супутній патології колінного суглоба іноді спостерігається уповільнене відновлення, загострення основного захворювання.
Профілактика
Профілактика включає в себе дотримання заходів безпеки при виконанні побутових дій і під час занять спортом. Зниження дитячого травматизму забезпечується завдяки контролю батьків, побудові нетравмонебезпечних дитячих містечок, спеціально обладнаних спортивних майданчиків. Превентивні заходи по боротьбі з виробничими та автодорожніми травмами передбачають слідування правилам техніки безпеки або дорожнього руху.
