Згідно з останніми астрономічними обчисленнями, маса Землі дорівнює 5,97 1024 кілограмів. Щорічні вимірювання цієї величини наочно показують, що вона не є абсолютно постійною. Її дані коливаються до 50 тисяч тонн на рік. Земля є найбільшою за величиною діаметра, маси і щільності серед планет, що належать до земної групи. У межах Сонячної системи наша планета третя від Сонця і п'ята за розміром серед усіх інших. Вона рухається по еліптичній орбіті навколо Сонця на середній відстані від нього в 149,6 мільйонів кілометрів.
Оскільки маса Землі змінюється, існує велика кількість думок щодо тенденцій цих змін. З одного боку, ця величина постійно збільшується за рахунок зіткнення з метеоритами, які, згораючи в атмосфері, залишають велику кількість пилу, що осаджується на планету. З іншого боку, ультрафіолетове сонячне випромінювання постійно розщеплює молекули води, що знаходяться у верхніх шарах атмосфери, на кисень і водень. Частина водню через його легку вагу виривається з гравітаційного поля планети, що впливає на її масу.
З початку 19 століття і до останніх десятиліть 20 сторіччя теорія Землі була дуже популярна серед вчених усього світу. Гіпотеза про збільшення обсягу планети спричинила припущення про те, що маса Землі теж зростає. За весь час існування цієї теорії різними вченими було запропоновано п'ять варіантів її обґрунтування. Багато відомих дослідників, такі як Кропоткін, Мілановський, Стайнер і Шнейдеров, аргументували розширення планети її циклічними пульсаціями. Дакілль, Майєрс, Клюб і Напьє пояснювали це припущення постійним приєднанням до Землі метеоритів і астероїдів. Найпопулярнішою теорією розширення було припущення про те, що спочатку ядро нашої планети складалося з надщільної речовини, яка в процесі еволюції перетворювалося на нормальний матеріал, викликаючи поступове розширення Землі. В останні 50 років минулого століття кілька видатних фізиків, таких як Дірак, Йордан, Дікке, Іваненко і Саггітов, висловили точку зору про те, що гравітаційна величина зменшується з часом, і це призводить до закономірного розширення планети. Ще однією гіпотезою стала думка Кирилова, Неймана, Блінова і Веселова про те, що розширення Землі викликано космологічною причиною, пов'язаною з віковим еволюційним збільшенням її маси. Сьогодні з'явилася велика кількість доказів, що спростовують всі ці припущення.
Теорія планети, що розширюється, заснована на тому, що маса Землі постійно збільшується, сьогодні остаточно втратила свою привабливість. Міжнародна група, до складу якої увійшли кращі вчені світу, остаточно не підтвердила її, тому сьогодні ця концепція може мирно вирушити на полицю наукових архівів.
Згідно з висновком групи геофізиків, які проводили дослідження за допомогою сучасних космічних засобів, маса планети Земля є відносно постійною величиною. Співробітник однієї з наукових лабораторій У.Сяопін разом зі своїми колегами опублікував статтю, в якій заявив про те, що зафіксовані коливання радіусу Землі не виходять за рамки 0,1 міліметра (товщини людського волосся) на рік. Такі статистичні показники говорять про те, що маса Землі не змінюється в значеннях, що дозволяють говорити про її розширення.
