Заклали на дачній ділянці молодий сад, який вже торік почав плодоносити. А ось одне дерево мене дуже здивувало - купував великоплідний абрикос, але врожай дозрів досить дрібний. Сусід каже, що на ринку мені продали жерделу. Підкажіть, у чому різниця між абрикосом і жерделом, як їх розрізнити?
При купівлі молодих саджанців абрикоса багато садівників-початківців нерідко стикаються з тим, що замість сортового дерева їм пропонують його дикий сородич - жерделу. Загалом, це не найгірший варіант, адже плоди дички дуже ароматні, до того ж за врожайністю в кілька разів перевершують окультурені абрикоси. Однак між ними все-таки є суттєві відмінності, на які варто звернути увагу. Відрізнити жерделу від абрикоса можна:
- за зовнішнім виглядом і смаковими якостями плодів;
- за особливостями вирощування.
Порівняльна характеристика плодів
Головна різниця між жерделом і абрикосом полягає в тому, що їхні плоди мають різний зовнішній вигляд і смакові якості. Необхідно звернути увагу на:
- Розмір. Абрикосу притаманні великі розміри, окремі сорти можуть перевищувати 150 г, тоді як дичка у багато разів мельче і плід максимум виростає до 35 г.
- Смак. Сортові плоди дуже соковиті і солодкі, а дикі трохи гірчать і містять менше соку і цукру.
- М'якоть. Справжній абрикос добре відокремлюється від кісточки, має щільну м'якоть без волокнистих ниток. А жерделу з її волокнистою м'коттю відірвати від кісточки досить важко.
- Кісточка. Кісточка жерделі дуже велика, але не їстівна, оскільки містить багато кислоти і від цього сильно гірчить. Крім того, вона має товсті стінки і її важко розбити. Серцевина абрикосової кісточки володіє солодким присмаком, її легше витягти.
Жердела розмножується насіннєвим способом. Її кісточки також добре використовувати для отримання підвою на абрикос.
Особливості вирощування
Незважаючи на зовнішню схожість дерев, вони мають різні вимоги до умов вирощування. Абрикос досить примхливий, вимагає тепла, сонечка, регулярного поливу і легкого ґрунту. Він не любить протягів і застою вологи, чутливий до захворювань і часто всихає без причин.
Жердела не так розпещена природою, вона здатна рости навіть на бідному і кам'янистому ґрунті. Завдяки розвиненій кореневій системі дичка добре переносить посушливе спекотне літо. Вона більш стійка перед низькими зимовими температурами і хворобами. Крім того, в процесі зростання не вимагає регулярної обрізки і підживлень, як сортовий абрикос.
Однак, не дивлячись на суттєві відмінності, обидва види схильні до весняних заморозків і погано ростуть на глинистій землі.
