Скловидність - це захворювання яблуень, що найчастіше вражає добре освітлені сонцем великі плоди. Пов'язано воно зазвичай з порушенням обміну речовин у плодових дерев - до яблук вода надходить у надлишкових кількостях. Однак хвороба може проявитися і в тому випадку, якщо плоди зберігаються при занадто високій вологості. Уражені склоподібністю яблука стають «наливними», вони міцніші і важчі за здорові плоди, та й смак у них набагато гірший.
Декілька слів про хворобу
При ураженні склоподібністю на плодах яблунь поступово починають утворюватися досить великі буруваті або зеленуваті напівпрозорі плями. Виявляється скловидність головним чином ще до дозрівання яблук.
На зрізах плодів плями, що утворилися, виглядають склоподібними і водянистими, а пошкоджена м'якоть по закінченні деякого часу набуває бурого відтінку.
Весь міжклітинний простір плодів при ураженні склоподібністю заповнюються соком. Найбільше склоподібних яблук можна помітити у верхніх частинах деревних крон, а також на південно-західній стороні дерев.
Примітно, що щодо причин виникнення скловидності думки розходяться. Одні вчені вважають, що склоподібність виникає, коли при встановленні ранніх невеликих осінніх заморозків плоди підморожує прямо на деревах. Інші вважають, що склоподібність вражає плоди (особливо переспілі) переважно теплої осені. По-суті, кожна думка вірна, просто перша точка зору застосовна до пізніх сортів яблук, плоди яких ще не встигли остаточно визріти, а друга - до ранніх сортів. Також прийнято вважати, що склоподібність плодів є результатом нестачі кальцію.
Серед найбільш схильних до ураження склоподібністю сортів яблук можна виділити такі, як Бісмарк, Ренет Зукалмаглі, Папіровка, Пругоницьке літнє, Астраханське червоне, Астраханське біле і Антонівка. Загалом прийнято вважати, що найбільш схильні до скловидності саме солодкі сорти.
Як боротися
Кращим профілактичним заходом, безсумнівно, стане дотримання агротехнічних норм поряд з основними правилами догляду за яблунями. Слід намагатися уникати надмірних поливів, а деревні крони повинні добре провітрюватися.
При появі перших ознак склоподібності яблука необхідно зняти з дерев. Всі зрізи на плодових деревах обов'язково слід обробити садовим варом.
Щодо хімічних обробок можна сказати, що їх характер в першу чергу повинен бути попереджувальним. Хороший результат дають обробки такими засобами, як «Чемпіон», «Блу-Бордо», «Купроксат», хлорокис міді, а також широко відома бордоська рідина.
Добре допомагають у зниженні масштабів цієї недуги обприскування яблунь розчинами солей кальцію. Забезпечення плодів кальцієм в даній ситуації надзвичайно важливо. Тільки проводити такі обприскування доцільно при відносно невеликій площі саду і при встановленні теплої погоди.
По осені, при перекопуванні ґрунту, рекомендується вносити органічні добрива: на кожен квадратний метр буде потрібно по 3 - 4 кг компоста або гною. Можна вносити і пташиний послід: сухий - у кількості 0,2 - 0,3 кг, а сирого знадобиться близько 0,4 - 0,5 кг. Не менш корисним буде і внесення мінеральних добрив - сульфату калію (від 18 до 27 г) і подвійного суперфосфату (від 13 до 18 г). А кислі ґрунти в першій половині літа добре підгодовувати кальцієвою селітрою.
У насадженнях з пошкодженими склоподібністю яблуками врожай збирають трохи раніше, а потім всі яблука витримують при температурі 15 - 20 градусів до їх повного дозрівання.
Що стосується зберігання яблук, то найбільш оптимальною температурою для цього буде 2 - 4 градуси. При цьому яблука з ознаками скловидності слід зберігати окремо від здорових плодів. Зберігаються такі яблука погано, тому використовувати їх потрібно в першу чергу.
