Природа практично позбавила степу, прерії та пустелі живлячої вологи, тому залишатися у формі допомагає лише унікальна накопичувальна система. Якщо ви розріжете рослину, то побачите, що за щільною шкірою, часто всипаною неприступними шипами, затишно себе почувають пори з поживним соком. Колючі кактуси, немов верблюди, при можливості вдосталь напитися обов'язково «консервують» воду на майбутнє.
Заглянувши у світ колючих кактусів і соковитих суккулентів, обов'язково зіткнешся з думкою: невже вони такі розумні, навчилися ховатися і захищатися від травоїдних, маскуватися під каміння, струмки, оборонятися шипами? Дика природа - це бій без правил, на виживання. І чим складніші умови, тим міцніший «імунітет».
Пустеля на тарілці. Тисячі років росли колючі кактуси в дикій природі. Радували заблукалих «вегетаріанців» корисним харчуванням і аборигенів лікарськими соками. І ніхто не думав, як може змінитися інтер'єр, якщо вирощувати в мініатюрі степових красенів як горшкову культуру. Сьогодні декоратори і флористи використовують композиції з кактусів в інтер'єрах будь-яких стилів. Бажано розміщувати мініатюри на південно-східній стороні, оскільки саме ранкове ніжне сонечко корисно для рослин. Існує думка, що як кактуси так і суккуленти дуже легко вирощувати, тому що вони не вимагають ніякого догляду. Це неправда. Колючі кактуси, як і будь-які інші рослини, потребують певного ґрунту, своєчасного зрошення, сезонного підживлення добривами. Інакше рослини згниють або висохнуть.
Особливий догляд потрібен композиціям, оскільки часто деякі елементи потребують певних умов утримання. Наприклад, літопси і кактуси люблять пити набагато рідше, ніж та ж товстунка. Щоб всі рослини міні-прерії відчували себе добре, подбайте про хороший дренаж з битих черепків або осколків червоної цегли, а також про спеціальний грунт для кактусів. Поверх ґрунту також насипте шар дренажу або декоративних камінців, інакше колючі кактуси в контакті із землею можуть підгнити біля кореня. Поливати композицію слід акуратно, щоб не пошкодити коріння, у міру висихання ґрунту. Взимку скоротіть поливи до одного разу на місяць. Однак якщо ви помітили, що кактусам занадто спекотно і вони починають в'янути, обов'язково оросіть їх.
Пересаджувати і дробити кактуси і суккуленти краще навесні. У щорічній пересадці немає необхідності, оскільки ці рослини ростуть досить повільно. Може, саме тому флористи дуже люблять з'єднувати їх у композиції: кілька років вони практично не змінять свій початковий вигляд. Влаштовувати теплий душ і обприскувати кактуси необов'язково - тільки якщо вони запиляться. Під час купань загорніть вазон у целофан, щоб не залити коріння рослин.
Головне - декорація. Складання композицій з пустельних рослин - дуже захоплююча справа, адже ви не тільки присвячуєте вільний час природі, а й створюєте шедевр, живу скульптуру. Особливу привабливість композиціям з кактусів і суккулентів надає декор. Пустельна романтика: камені різних розмірів, пісок, галька, сухі гілки та кора. Оригінально виглядає композиція каскадом, за типом альпійської гірки. Не бійтеся експериментувати з декором. Однак перед пересадкою бажано накинути ескіз, щоб не турбувати зайвий раз крихке коріння кактусів. Якщо ви не новачок, можете поекспериментувати зі складним дизайном. Наприклад, спорудити сільський будиночок із сухих гілок, поставити огорожу з кактусів, прокласти з морських камінців стежку, з пишних соковитих суккулентів спорудити ліс. Невеликі скульптурки людей або тварин освіжать вашу ландшафтну картину. Розкішно виглядають композиції - точні копії дикої природи. Мініатюрні хавортії, наприклад, зовні не відрізниш від величезних пишних агав. А багато кактусів нічим не поступляться мексиканським гігантам. Є суккуленти, схожі на пальми, на листяні і хвойні дерева. Головне - фантазія. Вона здатна творити чудеса!
