Іржа цибулі вражає цибуля-батун, цибуля-шалот і цибулю-порей. Сильно уражені цим грибним захворюванням листочки починають засихати і відмирати, помітно знижується врожайність, а також товарні якості зібраних цибулин. Іноді, звичайно, можуть відрости і нові цибулеві листочки, проте первинне їх опадання часто провокує розвиток цибулин істотно менших розмірів. Адже цибуля - одна з найпопулярніших культур на наших ділянках, тому обов'язково слід подбати про те, щоб виростити хороший цибулевий урожай.
Декілька слів про хворобу
На уражених іржею листочках цибулі починають з'являтися невеликі здуття (так звані еції) буро-червонуватого або жовтувато-помаранчеватого кольору, в яких містяться суперечки гриба-збудника. Розташовуються такі здуття зазвичай кільцями. Шароподібні ециоспори сягають у діаметрі від 21 до 24 мкм і вкриті дрібнобородавчастими оболонками.
Згодом на листочках починається розвиток червонувато-жовтих продовгуватих або округлих уредіній з буруватими суперечками еліпсоїдальної форми. А після закінчення вегетації на уражених ділянках можна помітити теліоспори телейтопустули, що служать захистом патогенів у зимовий період. Ці теліоспори еліпсовидної або булавоподібної форми можуть бути як одноклітинними, так і двохклітинними, і розміщуються вони на безбарвних коротеньких ніжках.
Шкідливі суперечки характеризуються дуже високою зимостійкістю і зимують головним чином на рослинних залишках. Також гриб-збудник може зберігатися і на багаторічних різновидах цибулі. А джерелом первинної інфекції прийнято вважати опалі та засохлі листочки з теліоспорами.
Значною мірою розвитку іржі сприяє прохолодна і досить сира погода по весні, а також на початку літа, внесення азотних добрив у солідних дозах, а також надмірна нудність рослин.
Як боротися
Севок перед посадкою потрібно намагатися прогрівати. Роблять це при температурі від тридцяти до сорока градусів протягом десяти-дванадцяти годин. Також рекомендується використовувати стійкі до цієї недуги гібриди і сорти. Не менш важливо постаратися вирощувати цибулю без надмірного загущення, а також дотримуватися правил сівозміни (в даному випадку сівозміна повинна бути двохрічною, максимум - чотирирічною). Та й хороший дренаж ґрунту співслужить хорошу службу. А ось азовмісними добривами по весні захоплюватися однозначно не варто. Також слід пригнічувати і розвиток сорної рослинності, що відноситься до родинних цибулі видів. А зібравши врожай, необхідно ліквідувати і всі рослинні залишки.
Непоганим профілактичним заходом для попередження розвитку іржі є дотримання просторової ізоляції цибулевих посадок від насаджень тополі. Різновікові цибулеві посадки також слід ізолювати один від одного.
Кожні півтора тижні необхідно оглядати грядки на предмет виявлення іржі і систематично видаляти інфіковану рослинність з подальшим її знищенням.
Поливаючи цибулю, важливо намагатися, щоб вода не потрапляла на його листочки. Найкращою водою для поливу при цьому вважається вода, що злегка відстоїлася, трохи прогріта на сонечку.
Щоб попередити поширення іржі цибулі, в період масового зростання дану культуру рекомендується обприскувати розчином відомої хлорокісі міді (її на десять літрів води знадобиться всього одна столова ложка, також слід додати і столову ложку рідкого мила - це допоможе розчину прикріпитися до листочків). Тиждень потому таке обприскування потрібно повторити. При цьому на кожні десять квадратних метрів витрачається по одному літру розчину. Можна використовувати для обприскувань і бордоську суміш.
Серед фунгіцидів, які добре зарекомендували себе в боротьбі з іржею, можна відзначити «Фалькон», «Фолікур», «Ордан» і «Топаз».
Вперед тим, як прибрати зібрані цибулини на зберігання, їх протягом десяти годин витримують при температурі в 40 градусів. Також допускається опудрювання цибулин крейдою.
