Біла гниль огірка зустрічається практично скрізь, де вирощують огірки. Особливо часто городники стикаються з нею в закритому грунті. А розвивається ця напасть на всіх частинах зростаючих культур - починаючи від корінців і до самих плодів. При цьому біла гниль може атакувати огірки на будь-якій стадії їх розвитку - від моменту появи крихітних сходів і аж до утворення плодів. Молоденькі рослини на самому початку літа нерідко гинуть в результаті ураження стебельків і кореневої системи. Крім того, злощасна недуга нерідко викликає і всихання плодоносних стебелів.
Декілька слів про хворобу
На атакованих білою гниллю ділянках підростаючих культур спостерігається утворення міцелію білого кольору, який по закінченні деякого часу чорніє. Тканини рослин при цьому стають водянистими. Якщо інфіковані ділянки огірка будуть стикатися зі здоровими, то шкідлива недуга з блискавичною швидкістю може охопити всі огіркові посадки.
При розвитку всередині стебілок патогенної грибниці на стебельках з плодами може з'являтися слиз. Особливо швидко інфекція поширюється в разі поганої вентиляції і при загущених посадках, знищуючи при цьому плодоносні рослини.
Існує і прихована форма даного захворювання - огірки можуть виглядати абсолютно здоровими, однак до вживання вони будуть непридатні, тому що досить швидко згнивають. І навіть у засоленому вигляді такі огірки здатні розкладатися.
Збудником білої гнили огірків є патогенний гриб Sclerotinia sclerotiorum. Крім огірків, даний патоген здатний вражати й інші рослини (більш ніж з шістдесяти сімейств).
Зберігання інфекції відбувається у вигляді грибних склероціїв у залишках рослин і в ґрунті. При цьому в ґрунті патоген здатний зберігатися протягом досить тривалого часу. А первинному зараженню огіркових посадок сприяють шкідливі сумкоспори. Чималою мірою розвитку білої гнилі сприяють низькі добові температури в поєднанні з підвищеною вологістю ґрунту.
Як боротися
Основними агротехнічними заходами боротьби з білою гниллю огірка є дотримання сівозміни, а також збір залишків рослин з їх подальшим спалюванням. До речі, для найкращого ефекту залишки рослин рекомендується прибирати разом з двох- або трьохсантиметровим верхнім ґрунтовим шаром. Загниваючі стебельки з плодами регулярно слід вибраковувати, причому загнилі молоденькі культури необхідно видаляти разом з ґрунтовною грудкою.
У теплицях вкрай важливо підтримувати оптимальний гідротермічний режим. Знизити вологість повітря в теплицях і парниках відмінно допомагають систематичні провітрювання. А поливати огірки найкраще вечорами. При цьому важливо простежити, щоб вода для поливу була теплою.
Атаковані білою гниллю огіркові тканини рекомендується присипати крейдою, золою або товчою вугіллям. А деякі дачники обмазують інфіковані ділянки спеціальною рожевою пастою, для приготування якої крейди змішують з водою і марганцівокислим калієм.
Особливо сильно уражені ділянки слід вирізати, захоплюючи при цьому і частину здорової тканини. А теплиці разом з грунтом періодично необхідно ретельно дезінфікувати.
Хорошу службу співслужать некорінові підживлення огірків - для їх проведення в десяти літрах води розводять десять грамів сірчаного цинку, два грами мідного купоросу і один грам сірчанокислого цинку.
У період вегетації дозволено провести полив підростаючих огірків розчином «Планриза» (0,1%). Чимало користі принесе і використання препарату «Тріходермін», а також обмазування огіркових стебельків сумішшю «Сумілекса» і «Ровраля» у вигляді водного розчину. Хороший ефект дає обробка огірків препаратом «Хом», приблизно сорок грамів якого розчиняють у десяти літрах води. Однак обробку цим засобом допускається проводити тільки після збору врожаю.
