Група американських астрономів зробила відкриття, що відсуває геологічну смерть Місяця на 950 млн років вперед. Досі вважалося, що тектонічна активність завершилася на Місяці близько 3,6 млрд років тому. Цьому сприяло невеликих розмірів залізне ядро, якого не вистачало для повноцінної циркуляції розплавлених порід мантії від ядра до поверхні і назад. Залишкове тепло ядра і зменшення розмірів нашого супутника стимулювало залишкові геологічні процеси ще 2,6 млрд років. Таким чином, передбачалося, що Місяць остаточно охолов близько мільярда років тому.
Під час вивчення топографічної карти Місяця, складеної зондом LRO, фахівці зі Смітсонівського інституту у Вашингтоні враховували дані про висоти тих чи інших ділянок поверхні. На зворотному боці Місяця були виявлені грабовані - западини поверхні, що опустилися нижче оточуючих їх порід. Найбільші з них розташовані на височині 130 км на північний схід від кратера Віртанен.
Довжина найбільшої розселини становить приблизно 11 км, максимальна ширина - понад 500 м, а глибина досягає 17 м. Як відзначають вчені, грабовані розташовані дуже близько один до одного і разом складають єдину систему, аналоги якої раніше не спостерігалися на Місяці.
Беручи до уваги швидкість заповнення западин місячним грунтом (5-8 см за 1 млн років), вчені розрахували вік знайдених грабенів. Швидше за все, виникнення подібних ярів є наслідком вулканічних процесів у надрах Місяця. Ймовірно, вони були занадто слабкі для появи осередків вулканізму на поверхні, але досить сильні для утворення грабенів. Все це свідчить на користь того, що Місяць залишався геологічно активним ще 50 млн років тому.
