Виявляється, людська істота відчуває стресовий стан, ще перебуваючи у внутрішньоутробному розвитку. Так називають відхилення в стані плоду з 22 тижнів вагітності, і викликають вони порушення розвитку, появу гіпоксії, відхилення від нормальних показників серцевого ритму, зменшення кількості ворушень.
Класифікація стану
Вивчати це явище стали зовсім недавно, хоча виявили загрозливі симптоми захворювання ще в 1965 році. Ознаки дистресу плоду досі точно не диференціювали. Єдине, що чітко поділяють - дистрес плоду внутрішньоутробний, і виникає при пологах.
Класифікують стан за ступенем страждань та подальших відхилень у розвитку немовляти:
- стадія компенсації - хронічний дистрес під час вагітності, до симптомів якого
відноситься внутрішньоутробна гіпоксія, а надалі рефлекторна недостатність і затримка розвитку; - стадія субкомпенсації - гостра гіпоксія, допомога повинна бути надана терміново, інакше виникне ризик переривання вагітності;
- декомпенсація - висока можливість появи завмерлої вагітності.
Діагностика дистресу проводиться на підставі цих даних.
Фактори, що впливають на виникнення дистресу
Основна профілактика респіраторного дистрес-синдрому плоду - це регулярне відвідування жіночої консультації, так як він проявитися може і у абсолютно здорової жінки.
Розвитку дистресу сприяють такі фактори:
- хронічні захворювання вагітних - цукровий діабет, ревматизм, пієлонефрит і
гломерулонефрит у хронічній формі, вада серця; - наявність зайвої ваги;
- інфекційні захворювання, якими вона хворіє під час виношування немовляти;
- порушення цілісності плаценти;
- маточні кровотечі різної етіології;
- анемія;
- пізній токсикоз - стан гестозу.
Антенатальним дистресом плоду називають порушення його стану в період ІІ триместру.
Це патологічно позначається на формуванні немовляти, викликає в подальшому затримку фізіологічного розвитку, оскільки кисневе голодування плід відчуває тривалий час.
Небезпеку для майбутньої дитини становлять такі патології:
- патологія плаценти - при її негативних змінах порушується взаємодія материнського організму і плоду, що відразу ж викликає ряд фізіологічних порушень;
- маловоддя - в цьому випадку є ризик інфікування плаценти, а далі - майбутнього немовляти.
Чим старша жінка, тим важче їй виносити вагітність. Кількість невиношувань або фізіологічних порушень за рахунок дистресу у мешканок великих міст відбувається в 2 рази частіше, ніж у тих, хто живе в екологічно чистій і спокійній місцевості.
Ознаки дистресу, які помічає сама жінка
Вагітна жінка сама здатна розпізнати симптоми виникнення дистресу і звернутися до лікаря, як тільки помітить несприятливі зміни у своєму стані. Найбільш показовий тест - аналізувати кількість ворушень немовляти. З 22 тижнів він вже з 9 ранку до 16.00 дня повинен здійснювати не менше 10 ворушень - надалі це цифра буде зростати.
Жінка відраховує необхідні за календарем вагітності ворушіння і відзначає це в щоденнику. До 28 тижнів 10 рухів плід повинен здійснювати вже до полудня. До кінця ІІІ триместру знову час на інтенсивні ворушення подовжується - дитині важко активно перевертатися, вона занадто виросла.
Можна підраховувати поштовхи, лежачи на боці - це теж є модифікацією тесту. Підраховувати слід не тільки ворушіння, але і їх інтенсивність, наскільки дитина енергійно рухається.
Увагу слід звертати не тільки на знижену, а й на підвищену активність. Вона теж може бути симптомом дистресу, що починається - при гіпоксії перший час плід поштовхами показує на «незручність» існування.
Якщо жінка озвучила скарги - у неї є сумніви в нормальному перебігу вагітності - приступають до спеціального обстеження для точної діагностики - підтвердження або спростування дистресу у плода.
Прослуховується серцебиття плоду з 20 тижня вагітності. Фізіологічна норма - від 110 до 170 ударів. Будь-яке відхилення в ту чи іншу сторону є показанням для госпіталізації.
З 30 тижня підраховуються показники біофізичного профілю - тобто підсумовуються бали, за допомогою яких оцінюються дані певних параметрів:
- дихальних рухів;
- рухової активності;
- тонус матки;
- тонус плоду;
- реактивність серцебиття;
- обсяг навколоплідної рідини.
Щоб точніше виявити ці параметри, часто призначають додаткове УЗД-обстеження. Може знадобитися провести допплерометрію - виміряти швидкість кровотоку в пупочних артеріях майбутнього немовляти.
Кількість маточних скорочень і серцевий ритм плоду записується за допомогою апаратного дослідження - кардіотокографії. Протягом 30 хвилин лікар стежить за «поведінкою» плоду в матці, відзначаючи, як реагує матка на активність плоду.
Родовий дистрес
Розвиток дистресу при пологах викликається природними фізіологічними скороченнями матки, якщо до цього була схильність. Те, що матка посилено скорочується - є нормою, інакше вигнати плід неможливо.
Під час скорочувальних рухів здавлюються судини, кровопостачання біля плоди порушується. Кисневе голодування при нормальному розвитку вагітності організм немовляти переносить нормально, але при патологічних станах є ризик виникнення гіпоксії.
Поштовх до появи дистресу можуть дати такі відхилення:
- передчасні пологи, які почалися до 38 тижня;
- слабка родова діяльність;
- стрімкі пологи;
- патології тазу - занадто вузький, анамнез симфізиту;
- великий плід;
- багатоплідна вагітність;
- маловоддя або багатоводдя;
- ранній вилив навколоплідних вод;
- прошарок плаценти.
Розвиток дистресу у плода, який відбувається після початку родової діяльності, для акушерів становить серйозну проблему. Якщо його вдалося передбачити на самому початку - під час першої стадії пологів, при сутичках, то екстрений кесаревий переріз не дасть розвинутися гіпоксії і стан дитини вдасться швидко стабілізувати.
Якщо плід вже увійшов у родові шляхи і зафіксувався на виході з малого тазу, доводиться вдаватися до екстрених заходів, що скорочують другу стадію пологів. Проводиться стимуляція медикаментозними препаратами, перинеотомія або вакуум-екстракція.
Профілактика дистресу
Профілактичні заходи не дають 100% гарантії на благополучне виношування і перебіг пологів. Навіть коли вагітність ретельно планується, форс-мажорні обставини можуть призвести до дистресу. Неможливо вберегтися від травм або уникнути контакту з носіями інфекції, перебуваючи в людному місці, проте необхідно зробити все можливе, щоб організм був максимально підготовлений до відповідального процесу.
Слід заздалегідь обстежитися, пролікувати, по можливості, соматичні захворювання, виключити можливість рецидиву наявних в анамнезі недуг, підвищити імунний статус організму.
Необхідно відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися режиму праці та відпочинку, правильно харчуватися, висипатися, налаштуватися на активний спосіб життя.
Слід заздалегідь створити таку обстановку навколо себе, щоб не виникало стресових ситуацій.
А якщо вони і з'являться, налаштувати себе - це все дурниця - і нічого немає більш важливого, ніж здоров'я майбутнього немовляти. Не потрібно штучно наражати себе на незручності, а здоров'я немовляти - на небезпеку. Все, від чого погано вагітній жінці, патологічно відбивається на стані плоду.
Ніякого дистресу не розвинеться, коли жінка спокійна і здорова.
