"Вроджений порок капіталізму - нерівний розподіл благ;
вроджена гідність соціалізму - рівний розподіл злиднів ".
Сер Вінстон Черчілль.
Розумниця сер Вінстон, але сьогодні раптом відкрилося, що нерівномірний розподіл благ веде до жахливих наслідків. До глобальної соціальної нерівності.
Про соціалізм тут не будемо. Це минуле. Хоча і там соціальна нерівність приймала найпотворніші форми. А на папері були всі рівні. У капіталізмі ж соціальну нерівність закладено... Капіталізм ще живий. І смерть як не хочеться його втрачати, адже годує... А декого навіть відгодовує, як на забій. Але цих залишимо в спокої. Не до них зараз. Додамо козирком долоню до очей, як три богатирі, і спробуємо охопити поглядом і розумом розісланий перед нами великий, але такий маленький світ, в якому ми живемо.
Давно було відомо: довгожителі і найздоровіші люди живуть аж ніяк не в багатих країнах, а там, де у відносинах між людьми більше довіри. Соціальна ж нерівність нас вбиває. У буквальному сенсі слова і в переносному... Кількість наукових публікацій на цю тему наростає як сніговий ком. Йдеться не тільки про довге життя, а й про його зміст, наповнення, щастя.
Британські вчені виявили прямий зв'язок між соціальною нерівністю і тривалістю життя. З 1967 року 18 тисяч учасників грандіозного експерименту, названого Вайтхолл (на ім'я лондонської вулиці), зазнали скрупульозного дослідження в надії знайти підтвердження гіпотезі про те, що хронічний стрес викликає хвороби. І тут дослідників чекав сюрприз.
Спочатку вони припускали, що чим вищий соціальний статус, тим більший стрес і вища смертність у його власників. Однак, на загальне здивування, все виявилося з точністю навпаки. Підлеглі помирали частіше, ніж начальники! І чим нижче був статус службовця, тим вище для нього виявлявся ризик захворювань серця та інших хвороб. І справа виявилася не в хорошій медицині, доступній багатим. Зміна показників здоров'я і тривалості життя залежно від соціального статусу людини - ось суть відкриття вчених.
І ще більш дивно, що в тих країнах, де загальний рівень соціально-економічної нерівності найнижчий, довше живуть всі - і низи, і верхи. І загальне здоров'я населення там значно краще. Таким чином, нерівність погано впливає не тільки на «нижчих», але на «вищих». Чому?
Порушення гомеостазису, балансу суспільства, викликає стрес.
Там, де суспільство більш однорідне в соціальному відношенні, у всіх його членів, як правило, більше можливостей контролювати і прогнозувати власне життя. Однак у суспільстві, в якому все: і низи, і верхівка сприймають сформований порядок речей як несправедливий, нечесний, - руйнівний для здоров'я стрес гарантований всім його ланкам. А спухаючі показники смертності - лише відображення такого стану справ.
«Стрес не такий руйнівний для здоров'я, якщо відчуваєш себе господарем становища» - говорить недавнє дослідження, опубліковане в Journal of American Medical Association. Але хто, скажіть на милість, зараз відчуває себе господарем становища в своєму житті? Проблеми в суспільстві, що наростають зі швидкістю лавини, проблеми з власним статусом, проблеми з дітьми, проблеми з екологією, удари природи - ось зразковий перелік стресів, що обрушилися на людину останнім часом. Хто господар у тайзі?
І не може бути інакше. Існуюча завіса невизначеності, як пелена на очах, приховала сенс життя. Ми не розуміємо, за якими правилами грати, як планувати свою діяльність. В результаті кожен прагне взяти від життя своє і по максимуму. Нерівність продовжує наростати. Не дивно, що накопичується хронічний стрес. Ми стали заручниками ситуації, яка вже виходить з-під контролю. Що ж буде?
Система відносин, зобов'язаних дотримуватися в суспільстві і заснованих на об'єднанні та взаємній впевненості в один одному, розкривається сьогодні. І наша невідповідність цій умові не дозволяє правильно до неї ставитися. І тому нам погано. Стрес, депресії та інші прикордонні стани пригнічують наше життя. Все кардинально зміниться, якщо ми приведемо себе у відповідність з системою.
Соціальна несправедливість зникне тільки тоді, коли буде потрібно спільне рішення, колективний розум. Кожен стане працювати один для одного. Бізнес, виробництво, інформація - це щаблі поглиблення наших відносин.
Нам доведеться переглянути своє уявлення про життя - побудувати суспільство рівноваги. І тоді зможемо стати господарями становища, тобто отримати впевненість у тому, що люди думають і турбуються один про одного. У турботі про це ми взаємоб'єднуємося. І, тим самим, «купуємо» гарантію якості життя.
