Ми захопилися ідеєю височини і духовності, дивимося на небо і думаємо про наступне життя, про уроки на землі, про зв'язок з Божественним. Так, все це важливо і є частиною нашого світорозуміння, але не меншою частиною є наш зв'язок з тим, що оточує нас зараз, на Землі. Те, що буде далі - ніхто не знає, а те, що відбувається зараз, впливає на наше майбутнє.
Наше світорозуміння піднялося нагору, до небес, втративши зв'язок з природою. Цей зв'язок сотні століть допомагав людині вижити, рятував його, забезпечував усім необхідним. І людина, як частина природи, була вдячна їй, поважала і цінувала те, що їй давала природа. Тисячі років люди жили в гармонії з природою і земля процвітала. Сто-двісті років тому людина зайнялася пошуком нової духовності і земля гине. Але, в ті далекі для нас зараз часи, духовність також була на високому рівні. Те, що нам вчені та археологи малюють картину, що ми стрибали з палицями тисячі років, ще не означає, що це є реальністю. Знайдено десятки і сотні доказів про розумне життя людини до приходу релігії і науки. Все, що оточувало людей в ті часи було також частиною їхнього світу і ніхто не завдав шкоди самим собі і тому, що щодня допомагало жити.
Спосіб життя, харчування, свіже повітря і фізичні вправи були щоденною частиною життя людей. Методи лікування з використанням трав лікували більшість хвороб. Недарма, навіть зараз, при настільки розвиненій медицині, багато хто використовує народні засоби, розчарувавшись в останніх технологіях в області медицини або розрекламованих всеосцеляючих засобах. Але, значимість народної медицини, з кожним роком все більше принижується і створюється образ відсталості, недорозвиненості і нерозуміння використання народної медицини порівняно з медициною 21-го століття.
Схожим способом ми отримуємо образ гармонії з природою як щось застаріле, яке віджило свій термін і не має більше значення. Образи аборигенів, африканських племен, староверів показуються, як суспільства недалеко пішли від первісного ладу. Шамани, як цілителі, наставники, провідники протягом тисяч років, вже значать щось дике, застаріле і відстале.
Ми женемося за духовним ростом, спасінням себе, спасінням людства, але втрачаємо цінність того, що дає нам життя, поки ми тут. Земля, вода, вогонь і повітря - чотири стихії, що з'єднують все в Природі і нас з Природою, що дають нам: землю для їжі, воду для пиття, вогонь для зігрівання і повітря для життя.
Ми були вдячні їм тисячі років, поважали ці стихії, були в гармонії з ними. Ми можемо продовжити наше життя в гармонії з Природою, згадавши, що ми є її частиною, з вдячністю і повагою до землі, води, вогню і повітря.
