Порядок у думках - річ приємна, і щоб навести там лад, необхідна праця.
А взагалі, що діється у нас в головах? Що означає вислів «прийшла думка»?
Хтось може запитати: «Хіба думка - не продукт діяльності головного мозку»? Процес мислення досі залишається предметом досліджень. Якщо припустити, що думки народжуються в мозку, як тоді пояснити появу інформації, якої людина не знала і не могла вивести логічно?
Прикладом служать не тільки «осяяння» вчених. Зі звичайними людьми теж бувають «мікроозаріння» - в побуті і звичайній професійній роботі.
Не знав, навіть не здогадувався, і раптом «дійшло», якраз в найпотрібніший момент.
Весь світ навколо нас наповнений інформацією, яку люди сприймають, усвідомлюють і відкривають для себе.
Чи можна досягти того, щоб все наше життя було сповнене таких відкриттів?
Очевидно, що для цього потрібні певні умови.
Головне - вміння чути, що відбувається у вас в голові. Іншими словами, це уважність - до того, що спадає на думку, і до того, що відбувається навколо вас.
Складно?
Вам доводилося хоч раз бувати в такій ситуації: приходить думка (наприклад, подзвонити..., сходити..., поговорити..., зробити...), але ви відразу не приступаєте до дії, а відкладаєте це, сумніваючись і виправдовуючись: «Встигну..., не варто..., а раптом»... і т. п. Але минає час, і ви переконуєтеся, що думка була вірною.
Приклад: жінці, яка займалася домашніми справами, прийшла думка покласти ключі від льоху в сумку. "Навіщо? - подумала вона. У льох тільки через два дні йти, ще встигну, а зараз не буду відволікатися ". Минули два дні, повні різних подій, і, опинившись біля льоху, господиня виявила, що ключів у сумці немає...
Справа в тому, що думки-підказки приходять саме тоді, коли вони необхідні. Якщо розбиратися: «Чому знову зірвалося, не вийшло, не впоралися?» неважко виявити, що відповідь, рішення, підказка у нас були.
Проходячи повз стіл, на якому стояла ваза, людина подумала, що добре б її прибрати, а то впаде. Але пройшов повз, нічого не зробивши. Через деякий час кішка стрибнула на стіл і звалила вазу.
Необхідний контроль за тим, що діється у нас в головах, щоб розрізняти, де думки, які допомагають нам, а де переживання і, як кажуть, сміття.
Уважність - це вміння не лінуватися роздумувати і робити висновки. У деяких ситуаціях думка, своєчасно приведена в дію, може врятувати життя.
Багато людей зауважують, що роздумувати найкраще в спокійному, врівноваженому стані. Думка не повинна викликати ніяких почуттів, а тільки готовність діяти, причому без шкоди кому-небудь.
Думка є головна здатність людини; висловлювати її - одна з головних потреб, поширювати її - найдорожча його свобода. (Буаст П.).
