Як вода допомагає знімати стрес?

Влада все частіше визнає, що інтеграція природи і міського середовища - ефективна стратегія поліпшення психічного здоров'я. Лікарі по всьому світі виписують «зелені рецепти», тобто рекомендують пацієнтам проводити час на природі. Вони спираються на сотні досліджень, що показують, що це приносить користь психологічному благополуччю людей і підвищує соціальну активність.

Велика частина цих досліджень до сьогоднішнього дня була зосереджена на ролі зелених насаджень у поліпшенні психічного здоров'я. Але як щодо «блакитного» простору - водних об'єктів, таких як прибережні стежки, озера, набережні або навіть міські фонтани?

Ви, мабуть, інтуїтивно знаєте, що близькість до води дарує спокій. І багато поетів і художників підтверджують почуття трепету і магії, які може викликати вода. Але чи приносить вона таку ж користь психічному здоров'ю, як зелена інфраструктура міст? Кілька досліджень показали, що водні об'єкти підтримують психологічне благополуччя так само добре, якщо не краще, ніж «зелена» природа.

Поки що докази переважно обмежені прибережними районами Європи. А що якщо ви живете в одній з 49 країн світу або 27 американських штатів, які не мають виходу до моря? Щоб природний капітал приносив користь здоров'ю людей, він повинен бути інтегрований в повсякденну структуру їхнього світу.

Орієнтація на повсякденне благополуччя

Якщо у вас є доступ до блакитного простору, це може зробити вас щасливішими, знизити рівень стресу, поліпшити якість життя і зробити вас більш товариськими і безкорисливими.

Так свідчать результати дослідження, яке я і мої колеги провели в Вест-Палм-Біч, штат Флорида. Невелика прогулянка вздовж набережної в центрі міста, де ми додали деякі елементи, дозволила поліпшити як сприймуваний, так і фізіологічний стрес, вимірюваний варіабельністю серцевого ритму.

Ми збільшили рівень тіні і кількість лавочок уздовж берегової лінії, щоб підвищити рівень комфорту, а також розмістили там серію напівпрозорих рамок з історичними сценами початку XX століття, які нагадували відвідувачам про естетичну та культурну історію цього місця.

Ця тимчасова зміна збільшила взаємодію учасників з берегом, пробудила їх цікавість (невід'ємний компонент благополуччя), зменшила рівень стресу і підвищила суб'єктивне благополуччя. І люди, які відчули на собі цей вплив, частіше відзначали вищі рівні альтруїзму і почуття приналежності до спільноти.

Дослідники вважають, що такого роду користь для здоров'я пояснюється низкою причин. Наприклад, безпосередній вплив може бути пов'язаний зі здатністю води зменшувати теплове навантаження в спекотному кліматі - як фонтани охолоджували райони в ісламській Іспанії XIII століття. Вода допомагає зменшити шум транспорту і знизити стрес, викликаний цим шумом. Дослідники також повідомляють про прямий вплив на регуляцію стресу - виявлено, що контакт з природою уповільнює реакцію людини на стрес і робить його спокійнішим.

Люди, як правило, більш фізично активні в середовищі, де є доступ до води, і там частіше можна зустріти людей або на організованих заняттях, або тих, хто спонтанно займається. Дослідники вважають, що м'які візуальні стимули води - світло, що падає на поточну воду, - утримують увагу без будь-яких свідомих зусиль з нашого боку і дозволяють оговтатися від когнітивної втоми, надаючи можливість для роздумів.

Ця ідея, що отримала назву «теорія відновлення уваги», стверджує, що зачарування природним середовищем - у цьому контексті цікавість і захоплення водою, яка шукає, - сигналізує про важливість навколишнього середовища в процесі психологічного відновлення.

Мої колеги і я використовуємо електроенцефалографію для вивчення нейронних сигнатур різних міських умов в мозку людей і визначення того, чи може блакитний простір - включаючи більш дрібні водні об'єкти, такі як дощові сади, - принести таку ж користь для психологічного благополуччя, як зелені насадження.

Забута гідротерапія

Насправді цілюща сила води - не новина. Шанувальники «Сандітона» Джейн Остін знають, що морські купання і свіже морське повітря приписувалися лікарями в XIX столітті для лікування цілої низки захворювань, від меланхолії до теплового удару. Англійські морські курорти зберігали популярність до 1850-х років, коли завершилася тенденція занурення в холодну воду.

Сьогодні гідротерапія використовується для відновлення після фізичних травм і в якості засобу для полегшення болю. Але застосування «блакитної терапії» для психологічного благополуччя і фізичного здоров'я дещо забуте.

Недавній огляд виявив тільки 33 дослідження, в яких «водні процедури», такі як пляжна активність, плавання, вітрильний спорт, риболовля або катання на каное, використовувалися для лікування людей з особливими проблемами психічного здоров'я - включаючи ПТСР, залежність і депресію, - і людей з обмеженими фізичними можливостями. Загалом ці дослідження показали, що такі заняття принесли пряму користь для здоров'я - особливо для психічного здоров'я і соціального благополуччя. Водна терапія не може вилікувати психічні захворювання, але допомагає пом'якшити деякі симптоми тривоги і депресії.

Гра на інших водних об'єктах

Але знову ж таки, поки мало доказів користі «блакитної терапії» для здоров'я поза прибережних територій. Як можна реалізувати ці підходи в містах без доступу до морів або річок? Як міські планувальники можуть краще інтегрувати доступ до води в життя людей?

Ми з колегами стежимо за тим, що урбаністи називають «містом, орієнтованим на воду», або «містом-губкою». Це ключова стратегія в адаптації до зміни клімату і в стійкому управлінні водними ресурсами.

Міста відчувають нові способи поводження зі зливовими водами, які поєднують в собі жорсткі і м'які інженерні системи для збору, відведення, фільтрації, очищення і утримання зливових вод. Це і дощові сади, і відкриті водні канали, які збирають опади. На вулиці додається більш м'який шар у вигляді багаторічних рослин і трав. Подібні інновації змушують людей затримуватися на вулицях, насолоджуватися водою і бути товарищими.

Міські дизайнери можуть додати ці відносно недорогі та мікрорівневі функції в більш великі проекти з управління зливовими стоками, що допоможе громадській охороні здоров'я, не кажучи вже про пом'якшення наслідків зміни клімату.

Використання широкого спектру інтерактивних і пасивних функцій води в містах може розширити можливості для гри, цікавості, наснаги і зняття стресу. Це цілком може бути засобом зміцнення психічного здоров'я, а не просто об'єктом благоустрою.