Однак у Поволжі, на Північному Кавказі, на Уралі і в Західному Сибіру досі зустрічається в дикому вигляді вишня лісостепова, що росте тут з незапам'ятних часів. Власні види дикої вишні є і в Японії, Північній Америці.
Культурою вишні займалися стародавні греки, а слідом за ними - римляни. За свідченням Плінія Старшого, його сучасники (в I столітті до нашої ери) знали тільки 8 сортів вишні, з яких один під назвою Плінієва вишня був розведений предком самого Плінія.
Поступово вишневі дерева поширилися по всій Європі. У давніх слов'ян існував навіть бог вишень Кірніс, який нібито сприяв плодоношенню цих дерев. Щоб умилостивити божество, на вишнях запалювали свічки. Цікаво, що в Німеччині аж до минулого століття в ряді місцевостей при зустрічі Нового року в будинок вносили не ялину, а вишню. Для цього вишневе деревце заздалегідь висаджувалося в окрему кадку і підганялося до цвітіння, а в свято воно прикрашалося запаленими восковими свічками. У нашій країні вишня широко поширена у всіх районах, навіть у Сибіру.
На відміну від неї черешня (дерево роду вишня) росте тільки на півдні. Черешня значно солодша від вишні, різноманітніша за кольором і формою плодів: від жовтої до чорної, від круглої до серцевидної.
Ягоди вишні і черешні не тільки смачні, а й корисні для організму. У них міститься велика кількість вітаміну С, а також мінеральних речовин: калію, фосфору, кальцію і заліза. У вишні є також рідкісна в плодах речовина інозит - регулятор обміну речовин, а також антоціани, які зміцнюють капіляри. За вмістом пектинів, які стимулюють травлення і звільняють організм від шкідливих продуктів обміну та надлишку холестерину, вишня займає друге місце після апельсинів.
Завдяки наявності в черешні солей заліза і міді вона є важливим засобом лікування малокрови. Відвар з плодоніжок черешні - хороший засіб при захворюваннях серця, що супроводжуються набряками. Обидві ягоди є кровотворними і рекомендуються при астмі, подагрі, ревматизмі та хворобах нирок.
Вишню і черешню слід зберігати в холодному, темному і провітрюваному місці. Без штучного охолодження вишню зберігають не більше 12 годин, черешню - не більше 24 годин. Плоди зберігаються краще, якщо не відривати плодоніжку. Вишня і черешня цілком придатні для заморожування.
Черешню найчастіше їдять свіжою, вишню ж зазвичай переробляють. Вона ідеально підходить для виготовлення соків, компотів, варення, а також начинки для пирогів і вареників.
