Мозок не є належністю цієї особистості, мозок є приналежністю її роду. Мозок складається з блоків клітин, які формувалися в процесах мислення протягом життя всіх його предків. Здатність до мислення передається особистості батьками як генетична спадщина роду.
Зміст життя людини в розвиток мислення, що формує нові блоки клітин мозку, і в передачі цієї вдосконаленої структури мозку, зашифрованої в генах, наступному поколінню. Внесок особистості, у розвиток свого мислення, є її внеском в інтелектуальний розвиток свого роду. Зробити цей внесок і є обов'язком людини перед своїм родом, перед людською природою, бо в здатності мислити, порівнювати спостережувані процеси і робити висновки і полягають творчі можливості роду.
Людина така, який мозок у його черепній коробці, - моральність, здатність до тієї чи іншої діяльності все є якостями, переданими особистості предками. Від якого предка генетичний спадок превалює, того предка більшою мірою і повторює дана особа. Кого буде по суті повторювати ця особистість, великою мірою залежить і від проживання дитини ще в утробі матері, від того в якому стані знаходиться мати в процесі дозрівання плоду. Так, наприклад, пригнічений стан матері дасть більший розвиток клітинам мозку дитини, отриманим від конкретної особистості з предків, якому доводилося жити в пригніченому стані. Передасться його дратівливість, агресивність, пригніченість. Умиротвореність матері, її творчий стан, в період дозрівання плоду, навпаки, викличе до розвитку ту частину мозку, яка отримана від предка умиротвореного, що займався творчою працею. Чим старший рід, тим більша кількість предків бере участь у складанні генетичної спадщини, тим складніший мозок особистості.
Розвивається структура мозку і в процесі праці даної особистості. Ось цим розвитком свого мислення і повинна займатися особистість, цим розвитком вона і зробить особистий внесок у розвиток здібностей свого роду. Ще дана особистість має можливість збільшити особистий внесок організацією розвитку мислення у власних дітях. Зріла особистість у розвитку дітей ніколи не користується насильством. Не примус, а захоплення особистим прикладом може лише давати плідні результати у залученні дітей до процесів творчої праці, до процесів творчого мислення.
Рід, нація, як і все, що з'явилося, має вік, має вікові особливості мозку. Має юність, зрілість, старість, яка завершується неодмінним виродженням роду, етносу.
