Не можна звалювати на себе занадто багато - в роботі, в особистих відносинах, в тому, за що і чому ви несете відповідальність. Рано чи пізно такий героїзм виходить боком, тому потрібно вміти говорити «Ні». Чітко і твердо.
Попросили про допомогу чи послугу? Шукаємо «вікно» в розкладі. Немає такого? Дивимося, чи можна виділити час за рахунок інших справ. Теж ні? На «ні» і суду немає. Не повинно бути.
3. Дозвольте собі бути незручною і неправильною
Нас з дитинства привчали бути слухняними і комфортними. Нікого не засмучувати, не відмовляти, не сперечатися і не випинати своїх особистих потреб. Тобто бути зручною для всіх, за фактом. Крім себе самої. Досить. Це ваше єдине життя, саме ви відповідаєте за все, що в ньому відбувається.
Сам по собі це достатній факт для того, щоб говорити «ні» частіше. Не впадаючи при цьому в почуття провини, не вибачаючись і не виправдовуючись. У вас є право відмовити в будь-якому проханні. А у того, хто це прохання озвучив, завжди є право погодитися з вами і зрозуміти (це позиція дорослої людини) або образитися. І емоційно «погодувати» внутрішню дитину. Але хіба це ваша проблема?
Використовуйте інші форми відмови
Якщо спочатку вам складно говорити це коротке і вагоме слово «ні», можна використовувати більш м'які форми. Наприклад, пропонувати комфортний для вас варіант допомоги (якщо про неї просять): скажімо, не їздити до мами на дачу копати картоплю, а запропонувати їй оплатити роботу найманих працівників. Або купити овочів у супермаркеті з доставкою до дверей.
Можна сказати, що вам потрібен час на обмірковування, що ви не готові дати відповідь прямо зараз - і ніхто не може наполягати не негайному виконанні чого завгодно.
До речі, дратівливе всіх модне формулювання «Я вас почув» теж може бути формою м'якої відмови. Ви просто повідомляєте, що зрозуміли сенс сказаного вам. Але й не пообіцяли допомогти. А значить, не зобов'язані цього робити.
