Скільки коштує орган?
Пацієнтка звернулася до лікаря, щоб зробити аборт. Під час оперативного втручання гінеколог пошкодив їй тіло матки. Пацієнтку про це не поінформували і відправили в палату чекати виписки. Жінка скаржилася на болі і тяжкість внизу живота. Інший лікар під час обходу виявив значні крововтрати і, щоб врятувати жінці життя, змушений був видалити матку.
У чому не правий лікар?
Лікар, який проводив аборт, повинен був виправити пошкодження тонкого тіла матки (зашити тканини) і попередити пацієнтку про можливі ризики для її здоров'я. Він цього не зробив, що призвело до втрати дітородного органу пацієнтки. Вона втратила можливість мати дітей, сімейне життя було зруйновано - чоловік залишив її. Оскільки, відповідно до Кримінального кодексу, тяжкість цього злочину невелика, а терміни розгляду його прокуратурою були тривалими (майже чотири роки), минув час, протягом якого можна було подати цивільний позов, і прокуратура сама направила документи до суду для порушення кримінальної справи. Поради щодо захисту прав пацієнта передбачаються судом і в разі не виконання наказів караються судовим покаранням.
Суд супроводжувався складнощами: ті ж лікарі, які проводили судмедекспертизу, при повторній процедурі стали відмовлятися від своїх попередніх свідчень. Тому довелося залучити інших експертів (вартість експертизи на сьогодні - від 2,5 тис. гривень, її оплачує пацієнт). Вони визнали всі можливі поради щодо захисту прав пацієнта, що жінці були завдані важкі тілесні травми, і суд оцінив її моральну шкоду в 20 тис. гривень. А матеріальні збитки їй, на жаль, не компенсували, оскільки пацієнтка не зібрала необхідні для цього документи, наприклад, чеки на купівлю ліків, дорожні квитки для поїздки до суду. Що стосується питання і порад щодо захисту прав пацієнта, проти кого направляти позов - медустанови або лікаря, я всім своїм клієнтам рекомендую в якості відповідача вибирати медустанову. Тому що організація здатна виділити кошти зі свого бюджету або запланувати виплату на наступний рік. А від лікаря вкрай складно отримати гроші - ці виплати зазвичай мізерні, а їх отримання дуже довге. З іншого боку, лікарня має право регресного позову до такого лікаря, щоб він виплачував цю суму закладу зі своєї зарплати частинами. Але я не знаю, жодної медустанови, де б це право використовували.
Справа про шурупу
У районній лікарні після перелому ноги жінці встановили на ногу металеву конструкцію, яка повинна була сприяти правильному зростанню кістки. Після того як кістка зростеться, конструкцію вилучають з тіла. Але в ході операції відпала головка металевого шурупа довжиною 7 см, який був частиною конструкції, і його з ноги витягувати не стали. Пацієнтку про це не поінформували і виписали з лікарні як здорову. Які поради щодо захисту прав пацієнта зробити в даному випадку?
Для кращого зростання кістки "жінці призначили фізпроцедури, в тому числі і з використанням електричного струму. "Для мене як для юриста це якщо не злий жарт медиків, то катування вже точно. Адже всіх пацієнтів перед такою процедурою просять зняти навіть металеві прикраси, щоб розряд не викликав біль. А шуруп у нозі - суттєвий шматок металу, відмінний провідник електрики. Багаторазові скарги на біль не хвилювали медиків, а після рентгенівського просвічування їй показували знімок без найменших слідів чужорідного тіла в нозі. У наявності була повна дезінформація і відверта брехня лікарів.
Не витримавши тримісячного фізичного болю, пацієнтка звернулася в іншу лікарню для обстеження. Установа перебувала через дорогу. Там її шокували новиною про те, що в її нозі знаходиться металевий шуруп, і порекомендували операцію. Було подано позов до суду, і жінка виграла справу, оскільки юристи довели, що лікарі не поінформували про реальний стан її здоров'я, чим завдали їй матеріальної та моральної шкоди.
Декларація прав людини говорить про те, що людина має право на позбавлення від фізичних страждань, якщо така допомога може бути надана. Пацієнтка отримала 10 тис. гривень моральної та 200 гривень матеріальної компенсації. Остання сума - благодійний внесок, який жінка вносила як добровільно-примусову плату перед операцією. Не секрет, що багатьох у лікарні просять внести в касу певну суму як благодійну. Але мало хто знає, що її можна забрати назад через суд. Конституційний Суд України чітко роз'яснює, що гроші, внесені пацієнтом до каси медустанови як благодійний внесок безпосередньо перед, під час або відразу після медичного втручання, можуть бути визнані судом як примусова оплата медичних послуг - якщо про це офіційно заявляє пацієнт.
Будь-який каприз
У Київську міську лікарню в платне відділення стоматології прийшов пацієнт на дорогу процедуру - імплантацію зубів. Його обстежили, зуби імплантували. А через деякий час сталося відторгнення і часткове руйнування кісткової тканини щелепи. Пацієнт негайно подав позов до суду. Які поради щодо захисту прав пацієнта порадите?
Експертиза встановила, що лікар мав причини відмовити пацієнту в медичному втручанні - суттєві протипоказання до процедури імплантації. Виявляється, що ще до моменту протезування у чоловіка був встановлений діагноз «пародонтоз» плюс кілька супутніх захворювань кістки. Це робило імплантацію неможливою, оскільки вимагало процедури звірення, що тягло за собою додаткове руйнування хворої кістки. Ці відомості лікарі від пацієнта навмисно приховали, оскільки мріяли про щедру оплату і не попередили його про можливі ризики для здоров'я.
Перший суд був програний, в ході наступного юристи довели, що рішення суду невірне, оскільки пацієнту відмовили у праві на медичну експертизу. Адже лише судмедексперт має повноваження визначати, чи правильно призначені процедури, і встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між фактом медичного втручання і нанесенням шкоди організму. Під час повторного розгляду була проведена судмедекспертиза, а також почеркознавча криміналістична, оскільки у потерпілого була підозра в підміні лікарями медичної картки. Ту, в яку постфактум було записано, що пацієнта повідомили про можливі ризики для здоров'я, визнали недійсною.
Судово-медична експертиза дійшла висновку, що пацієнт за станом здоров'я не повинен був проходити цю процедуру, або ж у нього повинні були взяти письмове підтвердження того, що він чітко розуміє можливі ризики порад щодо захисту прав пацієнта. Компенсація пацієнту склала близько 40 тис. гривень.
