На початку квітня була опублікована моя розповідь про перетворення на дільниці моєї сестри. У вихідні мені довелося повторно побувати в цьому благодатному місці. Хочу поділитися з Вами новими враженнями від побаченого.
Минуло 2 роки з дня мого останнього відвідування дільниці. За цей час багато чого змінилося в кращу сторону. Троянди, клематиси, дівочий виноград біля альтанки рясно розрослися. З'явилися нові рослини: заметільчаста гортензія, жасмин з великими квітоносами, молодила химерних форм, хвойники. Збільшилася кількість сортів клематисів. Все це органічно вписалося в загальну картину двору і палісадника біля будинку.
Життя не стоїть на місці. Окремі рослини з часом змінюють місця свого проживання. Сестра ретельно стежить за своїми вихованцями. Якщо зауважує, що розтишкам не комфортно на даному місці, то підшукує їм більш сприятливі умови. Вони в свою чергу дякують її рясним цвітінням.
Палісадник зустрів мене великими суцвіттями клематисів. Піднімаючись по сітці огорожі вгору, вони намагаються зайняти весь наданий їм простір. Щоб кожній окремо взятій «зірочці» вистачило сонячного світла. Кілька куртинок з ліліями вже готуються розпустити свої бутони.
Найбільше мене при вході вразило цвітіння плетистої троянди сорту Фламентанц. Вражаюче видовище! Такої кількість бутонів і розпущених суцвітей я ще ніде не бачила. Каскад з яскраво-малинових махрових «шапок» стрімко йде вгору по опорі. Листя практично не видно. Цей сорт цвіте 1 раз за літо, тому намагається показати себе у всій красі.
Біля альтанки розташувався куст плетистої троянди сорту Глорія Дей Клаймінг. Навіть на великій відстані від неї відчувається дивний аромат. Жовті великі махрові суцвіття з ніжно-рожевим напиленням по краю красиво виглядають на тлі зелених стін навісу. Вона характеризується повторним цвітінням наприкінці літа. Тому тут менше бутонів, ніж на попередньому екземплярі.
Побіги очитка, що стелиться, практично закрили каміння на альпійській гірці. Часом їх доводиться вкорачувати для обмеження зростання.
Оригінально виглядає яскраво-синя лобелія в старовинних дубових бочках. Вона займає повністю обсяг наданої їй ємності.
Прогулянка містом здивувала мене величезного розміру рослинами. Ґрунти тут глинисті. На перший погляд здаються бідними за своєю структурою. В реальності куст кабачка займає об'єм 1 квадратний метр разом з листям. Квітки виглядають справжніми грамофонами на тлі темного відтінку зелені. Господиня ділянки не користується добривами. Родючість була створена попередніми мешканцями будинку. Судячи з великої кількості підсобних приміщень, вони тримали багато тварин, вносили перепрілий гній на грядки.
Праворуч від овочевих посадок на невеликому схилі розташувалося справжнє земляничне поле. Яскраво-червоні ягоди так і манять спробувати їх на смак.
Чула від багатьох садівників думку, що домашня земляника кисла і не смачна, на відміну від лісової. Завжди кажу таким опонентам, що збирати її потрібно, коли ягода повністю дозріє. Червоного кольору плоди не готові до збору. Слід дочекатися збільшення їх обсягу. Земляника налита, трохи м'яка, анітрохи за смаком і ароматом не поступається лісовій сестриці.
Наступного дня о 5 годині ранку я вирушила на зібрання з запашними ягодами. У цей час навіть комарі кудись сховалися. Мій збір за 2 години склав 6 літрів. Кіт Мурзік супроводжував мене на прогулянці. На правах господаря він проводив мене до грядок. Потім сів біля купи з гілками, очевидно чекаючи появи видобутку (мишей).
У глибині саду під деревами розташувалася невелика лавка. У спекотну погоду на ній можна посидіти, відпочити від роботи, милуючись результатами своєї праці. Особливо красиво під час цвітіння яблуні, груші, вишні.
Як добре тут! Тиша, спокій, тихе розмірене сільське життя. Ось чого часом не вистачає міському жителю зі швидким темпом мегаполісів. Часто в останні роки люди з великих міст купують ділянки в селах. Щоб у вихідні відпочити на дачі від буденної метушні.
Підходить час залишати маленький Едем з його гостинними господарями, сподіваючись знову повернутися в цей райський куточок!
