Величезну роль у запобіганні різним дитячим захворюванням відіграє профілактичний прийом лікарських препаратів. Одним з найбільш часто призначених препаратів для дітей є йодомарин (калію йодид), який використовується для поповнення запасів йоду в організмі. Йод необхідний нам для нормальної повноцінної життєдіяльності, з його участю протікає безліч важливих процесів, і з огляду на те, що цей потрібний елемент не виробляється організмом людини самостійно, його добову норму ми повинні отримувати разом з їжею.
Якщо харчування людини є повноцінним і різноманітним, то ця норма виконується легко, але є категорія людей, чия потреба в йоді дещо вища, ніж у інших. Саме до цієї категорії людей і належать діти та підлітки, вагітні жінки і матері, які годують грудьми. Як, коли і в яких кількостях повинен прийматися йодомарин дітьми для профілактики?
Ознаки виникнення дефіциту
Ознаки дефіциту йоду в організмі можуть проявитися з самого народження, оскільки брак цього елементу дитина може відчувати ще в утробі матері. Проявлятися цей дефіцит може розумовою відсталістю і наявністю різних аномалій розвитку.
Ознакою дефіциту йоду в організмі у дітей молодшого шкільного віку є:
- млявість;
- стан апатії;
- підвищена сонливість;
- зниження інтелекту;
- погіршення пам'яті.
Основний
«мішенню» цього дефіциту, що викликає недостатнє вироблення гормонів щитовидки, є головний мозок.
Тому на ці тривожні симптоми обов'язково потрібно звертати увагу, адже порушення, що викликаються дефіцитом йоду, можуть негативним чином позначитися на долі маленької людини, позбавити її повноцінної освіти, відбити бажання отримати хорошу професію і досягти в житті успіху.
Для чого дітям потрібен йод?
Цей елемент необхідний організму для повноцінного вироблення гормонів щитовидної залози, що надають всебічний вплив на зростаючий організм. За участю цих гормонів відбувається безліч біохімічних процесів, що входять до складу обміну речовин, тому їх нестача може згубно позначитися на стані всіх систем.
Хто в групі ризику?
Брак цього потрібного елемента спостерігається в багатьох регіонах країни у людей різного віку. Тому фахівцями були розроблені схеми профілактичного прийому йовмісних препаратів, які повинні застосовуватися щодо всього дитячого населення, а також всіх тих, хто проживає в неблагополучних районах, де вміст цього елемента в їжі мінімально. Але в першу чергу профілактика повинна проводитися в групах ризику.
До числа основних груп ризику належать:
- новонароджені, що харчуються штучними сумішами, не збагаченими йодом;
- діти віком 1-4 років не вживають йовмісні продукти і не приймають спеціальні препарати, оскільки для цього віку такі просто не виробляються;
- діти дитсадківського та молодшого шкільного віку, які відчувають постійні стреси, часто хворіють, відстають у нервово-психічному та фізичному розвитку, що відрізняються низькою успішністю в школі;
- діти, в роду у яких є родичі, які страждають ендемічним зобом, а також діти після курсу лікування цього захворювання;
- підлітки 11-18 років, які потребують підвищеної кількості йоду, оскільки підлітковий вік - період складної гормональної перебудови організму.
Крім цього, профілактики потребують люди, змушені проживати в забрудненій радіоактивними елементами місцевості. У цьому випадку йод, що надходить з лікарським препаратом, запобігає потраплянню в організм йоду радіоактивного.
Яке дозування препарату?
- Профілактику потрібно починати ще до народження, а після того, як малюк з'явиться на світ, мати, яка годує, може продовжувати щоденний прийом 200 мкг йодомарину, і тоді додаткового прийому препарату малюку не потрібно, оскільки він буде надходити в його організм з молоком матері.
- Малюкам, які перебувають на штучному вигодовуванні потрібно купувати молочні суміші, що містять йод, або проводити додатковий прийом йодомарину, при цьому дозу препарату повинен призначати педіатр. Давати препарат з метою профілактики розвитку ендемічного зобу дітям до 12 років потрібно по 50-100 мкг на добу. Починаючи з 12 років і до 18, доза препарату становить 100-200 мкг на добу.
Йодомарін повинен прийматися тривалими курсами по 2-4 тижні, але тільки після консультації лікаря та уточнення дози ліків у кожному конкретному випадку.
- Підліткам з 11 до 18 років прийом препарату призначається на постійній основі. Але важливо пам'ятати про те, що призначати профілактичні курси прийому йодомарину, дозування препарату для дітей повинен тільки лікар, він же повинен визначати тривалість прийому.
Коли ж пити дітям йодомарин вранці чи ввечері? Все буде залежати від разової дози прийому і від того якого дозування препарат ви придбали. Зазвичай препарат призначається 2 рази на день, тобто найзручніше його пити вранці і ввечері. При призначенні разового прийому найкраще його виконувати в ранкові години.
Побічні дії і протипоказання
Результатом тривалого неконтрольованого прийому йодомарина можуть стати різні побічні дії, які діляться на дві групи:
- збої в роботі ендокринної системи;
- алергічні реакції.
Тож чи можна дітям давати йодомарин, якщо можливо наявність побічних ефектів?
Лікарі наполягають на тому, що робити це не тільки можна, а й потрібно, тільки з розумом і при суворому дотриманні всіх призначень. У тому випадку якщо дитина випадково переїсть йодомарина, необхідно звернутися за допомогою до лікаря.
При надлишковому надходженні йоду в організм може розвинутися гіперкератоз прихованої, відкритої або маніфестної форми. При надходженні 300-1000 мкг препарату на добу розвивається важкий йод-індукований гіперкератоз.
Алергія на препарати йоду найчастіше проявляється у вигляді:
- набряків;
- металевого присмаку в роті;
- запалення слизових оболонок;
- риніту;
- кон'юнктивіту;
- в рідкісних випадках набряку Квінке.
До числа протипоказань відноситься:
- вже наявний гіпертиреоз;
- індивідуальна непереносимість;
- токсична аденома щитовидної залози.
Виняток становить тільки період терапії, проведеної після операції під час лікування цього захворювання.
Кожен батько повинен знати, для чого потрібен прийом йодомарина дітям і розуміти наскільки важлива профілактика дефіциту йоду в організмі, адже всім давно відомо, що легше попередити хворобу, ніж потім її лікувати.
