Краснуха - гостре вірусне захворювання, властиве дитячому віку, але може зустрічатися і у дорослих. Характерною ознакою є висип, від якого і пішла назва хвороби. Особливу небезпеку становить у період вагітності, оскільки часто призводить до вроджених патологій і внутрішньоутробної смерті.
Група ризику
Заразність незначна, що пояснюється поганою стійкістю вірусу до зовнішнього середовища. При кімнатній температурі він зберігається кілька годин. Загибель відбувається при висушуванні, застосуванні ефіру, формаліну, засоби дезінфекції, УФ-випромінювання в приміщенні.
У групу ризику потрапляють ті, хто раніше не хворів на краснуху, і люди без відповідного щеплення. Більшість випадків захворювання припадають на зиму/весну. Після того як людина перехворіла, у неї формується імунітет до краснухи і повторного зараження не відбувається, але бувають винятки.
Джерелом вірусу є хворий з гострою течією інфекції, субклінічною формою (безсимптомною), з вродженою краснухою. В останньому випадку зараження вірусом походить від хворої матері до плоду. Народжені діти вважаються заразними до 3 років, іноді цей термін продовжується.
Хворий небезпечний протягом тижня до моменту появи висипу і стільки ж після її зникнення. Вірус передається при кашлі, чханні, крику, вираженому видиху, розмові, тобто повітряно-крапельним шляхом, а також від зараженої вагітної до плоду через плаценту.
Симптоми та їхній вплив на лікування краснухи
Тривалість інкубаційного періоду становить 13-23 дні. При цьому людина стає заразною за 5 діб до появи перших ознак недуги. Тому інфекція передається від здорової на перший погляд людини.
Спочатку вірус проникає на слизові, потім пробирається глибше, в результаті вражаючи лімфатичну систему. Захворювання має катаральну симптоматику - загальне нездужання і підвищення температури до 38 °.
Лімфатичні вузли збільшуються за 1-2 дні до появи висипань і залишаються такими протягом 1-3 тижнів. Як правило, захворювання вражає потиличні і заднішийні лімфовузли. Для них характерна м'яка консистенція, безболісність, відсутність спаяності з навколишніми тканинами.
Період висипань триває 3-4 дні. Перед тим як висип з'явиться на шкірі, на слизових часто утворюється енантема - рожеві плями в області м'якого неба, які можуть зливатися між собою, поширюватися до дужок і твердого неба.
Після цього по всьому тілу проявляється мелкопятнистий висип, зосереджуючись на обличчі, сідницях, в місцях згинів кінцівок. Відсутня вона тільки на долонях і стопах. Плями між собою рідко зливаються, забарвлення стає менш яскравим через 1-3 дні. Діаметр плями в середньому 2-5 мм.
У дорослих хворих може виникнути артралгія - болі в суглобах, а також їхня набряклість. Крім того, ознаки захворювання у людей старшого віку більш виражені, сама інфекції протікає в гострій формі. Також присутня лихоманка, озноб, висока температура. Часто у дорослих хвороба супроводжується болем і першінням у горлі, нежить, кашлем, світлобоязливістю і сльозотечею.
У дорослих людей виникнення висипу може супроводжуватися сильним зудом. Окремі плями можуть зливатися з іншими, утворюючи значні еритематозні ділянки, особливо на спині та сідницях. Висип в середньому тримається на шкірних покривах 5 діб, іноді довше. Варто відзначити, що у дорослих краснуха в 10 разів частіше ніж у дітей, протікає в середньотяжкій і важкій формі.
На одужання вказує повне зникнення перерахованих симптомів. Однак хворий залишається небезпечним для оточуючих ще протягом тижня після стихання проявів захворювання.
Атипова, або стерта, форма хвороби становить труднощі в діагностиці. Характеризується вона болем у горлі і підвищенням температури, а ось ознаки інтоксикації і головний симптом (висип) відсутні.
Діагностика
Лікар ставить діагноз на основі характеру висипу, термінів, локалізації та періоду її появи, враховуючи інші симптоми. Самостійно поставити діагноз дуже складно, тому що існує кілька захворювань, що характеризуються такими ж ознаками, наприклад, скарлатина, вітрянка, кір, псевдотуберкульоз, ентеровірусна екзема.
Обов'язково потрібно відвідати лікаря і здати ряд аналізів, оскільки деякі менінгококові висипання мають подібні прояви, але, крім того, становлять загрозу життю:
- Для підтвердження діагнозу в першу чергу застосовують вірусологічний метод, що полягає у виявленні вірусу. Ефективність цього способу залежить від термінів дослідження крові і кала. Доцільно проводити аналіз на 7-14 день з моменту інфікування, тобто до того часу, як з'явитися висип;
- Коли на шкірі вже є висипання, вилучають відокремлюване з носоглотки;
- Можуть бути використані серологічні методи, які показують, чи є в організмі класоспецифічні і віруснтралізуючі антитіла. Максимальна ефективність результатів - на 1-2 добу з моменту появи висипань, а також на 20-й день з початку захворювання;
- Також застосовують імуноферментний аналіз, або ІФА, який дозволяє виявити специфічні антитіла. Останні дають можливість лікарю визначити, на якому етапі зараз знаходиться краснуха, а також визначитися з плином захворювання (початковий/гострий період, реконвалесценція). Цей же аналіз використовують для оцінки ступеня напруженості імунітету при необхідності вакцинації або ревакцинації. Крім того, ІФА дозволяє виявити вроджену форму захворювання.
- Методи РНДА та РН застосовують з інтервалом у 10 діб. Кров береться двічі і вивчається на предмет змін, що відбулися за цей час;
- Може бути використаний метод РСК, який полягає в пошуку комплементзв'язувального типу антитіла. Виявити їх можна з 3-річного віку з моменту перенесення захворювання. Тобто РСК-дослідження при позитивних результатах вказує на перенесення захворювання або настання періоду одужання.
Профілактика та комплексне лікування краснухи
Захворювання не передбачає будь-яких специфічних заходів терапії. Основні лікарські заходи спрямовані на попередження набухання мозку. Для цього призначаються кортикостероїди, лазікс і криоплазма. У період реконвалесценції (одужання) задіють ноотропні препарати для поліпшення функціонування мозку.
Хворому показаний постільний режим як мінімум на 3 доби, повноцінне харчування з урахуванням вікових особливостей. Етіотропна терапія, спрямована на усунення першопричини хвороби, передбачає імуностимулятори, імуномодулятори та препарати віроцидів («Арбідол», «Ізопринозін»).
Дезінтоксикаційна терапія полягає в рясному питті. Лікування краснухи у дітей і дорослих передбачає купірування супутніх симптомів. Для цього використовують жарознижуючі, анальгетики, відхаркувальні засоби (з урахуванням типу кашлю).
Якщо краснуха виявлена у вагітної на терміні до 28 тижнів, розглядають питання про аборт. Після 28 тижня і при неможливості аборту необхідні внутрішньомишкові ін'єкції імуноглобуліну, а також профілактика, спрямована на захист плоду, забезпечення виношуваності та усунення плацентарної недостатності.
Лікування краснухи народними засобами допускається, але тільки в якості додаткового. Наприклад, можна використовувати відвар шипшини або морс з журавлини для посилення імунітету.
При інфікуванні одного з членів сім'ї, його потрібно помістити в окрему кімнату, яку необхідно часто провітрювати і проводити в ній вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів. Вагітним не можна контактувати з такою людиною протягом 3 тижнів, а також рекомендується здавати серологічний аналіз кожні 10 днів.
Профілактика захворювання полягає у своєчасній вакцинації. Щеплення роблять дитині у 12 місяців, а потім у 6 років. Імунітет зберігається протягом 20 років, після цього необхідна повторна вакцинація. Особливо щеплення рекомендуються жінкам, які планують вагітність.
Ускладнення захворювання
Якщо вчасно не звернутися за медичною допомогою, краснуха може завдати серйозної шкоди організму. Найнебезпечнішим є енцефаліт - запалення мозкових оболонок, друге місце займає артрит.
У людей з поганим імунітетом високий ризик розвитку отиту і пневмонії (запалення вуха і легенів, відповідно). Причина появи ускладнень ховається в активному поширенні інфекції по організму, коли він не може протистояти їй.
При появі тривожних симптомів можна звернутися до педіатра/терапевта, інфекціоніста. Вагітним необхідна додаткова консультація спостерігача гінеколога.
