Від цієї дивовижної садової рослини можна отримати як мінімум потрійну користь - і око своєю красою порадує, і на кухні стане в нагоді, та й лекар з неї відмінний. Особливо нахвалюють його болезаспокійливу здатність. Так чому б не придивитися до такого поліфункціонального спілантеса ближче?
Все почалося з хворого зуба...
Спілантес - це квіткова однорічна рослина сімейства астрових. Найвідомішим його видом вважається спілантес городній, поширений у тропічних і субтропічних областях Бразилії. Місцеві жителі вважають його ефективним гомеопатичним засобом. Крім цього рослина нерідко використовується в харчових, лікувальних і декоративних цілях. Рідше в культурі можна зустріти бразильський крес з буруватим листям та індіанський крессон.
Про спілантеса знали ще в 19-му столітті, тоді його найчастіше культивували як пряність. Для світу його відкрила антрополог Франсуаза Барбірі Фрідман. Під час поїздки Бразилією у неї захворів зуб. Місцеві жителі допомогли вгамувати біль за допомогою снадоб'я, виготовленого з листя спілантеса. Жінка привезла цю рослину, де вчені і підтвердили її унікальні цілющі властивості.
Повзучі жовті бочонки
Ця рослина чудово пожвавить клумбу, балкон, підвісне кашпо і стане бордюром для стежки в саду. На повзучих стеблях спілантеса крізь симпатичне овальне листя видно пухнасті кулясті бочонки сірувато-жовтого кольору. На їх верхівках розташовуються вишневі плями. Соковите листя стелиться по землі, привертаючи погляд квітками, схожими на озорні очі.
Спілантес - теплолюбна рослина. Для того щоб уберегти його від заморозків у весняний період потрібно попередньо приготувати розсаду. Наприкінці березня висівають дрібне насіння, злегка присипаючи їх ґрунтом. Ємності для розсади підбирають невеликі - приблизно такі ж, як для перцю. Сходи з'являються на 10-й день, і їх важливо рясно поливати, щоб уникнути пересихання. Якщо є необхідність, розсаду можна прорідити. Молодняк можна не підгодовувати. Вже після настання теплої погоди розсаду висаджують на постійне місце.
У тіні чекають слимаки
Спілантес без проблем приживається на новому місці і навіть пускає кореневі відростки. Саме тому при посадці стебель трохи поглиблюють. Потрібно уникати дуже тінистих місць, де на рослину найімовірніше нападуть слимаки. Догляд за цією рослиною, загалом-то, необтяжливий. Від шкідників і хвороб воно практично не страждає. Перший час спілантес потребує активного поливу і позбавлення від бур'янів. Дуже швидко він досягає своїх звичних розмірів і довгий час радує своїм незвичним цвітінням.
У теплих регіонах рослину можна висівати безпосередньо в грунт, а якщо ж несподівані заморозки все-таки настануть, то її можна прикрити на час захисною плівкою. Якщо ви плануєте вирощувати спілантес як лікарську рослину, а не в декоративних цілях, то достатньо буде посадити 2-3 рослини.
Містить природні анальгетики
Якщо ви спробуєте свіже листя цієї рослини, то відчуєте не зовсім звичайний, трохи пекучий смак, що віддалено нагадує вуглекислоту в газованій воді. На кілька хвилин мова оніміє, і смак інших продуктів майже не буде відчуватися. Справа в тому, що спілантес містить такі знеболювальні речовини, як спілантол і піпетрин. Їх вважають природними анальгетиками. Вони допомагають при підагрі зубного болю ревматизмі та багатьох інших захворюваннях.
Саме на основі цієї чудової рослини і був створений унікальний знеболювальний, стоматологічний гель, який швидко і на досить довгий термін блокує больові відчуття. Вважається, що він набагато ефективніший за всіх існуючих на сьогоднішній день анальгетиків. Крім цього даний засіб допомагає впоратися з виразками в роті, запаленнями десен та іншими проблемами, з якими люди нерідко звертаються до стоматолога. Усі препарати зі спілантеса не мають жодних побічних дій. З цієї причини їх можна використовувати навіть для найменших дітей, наприклад, коли у них ріжуться зубки.
Хороший для салатів
У багатьох європейських країнах спілантес відомий у кулінарії. З нього роблять смачні і, що дуже важливо, корисні салати, соуси і гарніри. У народній медицині використовуються настоянки з цієї рослини. Листя спілантеса збирають, ретельно подрібнюють, заливають спиртом або водою, щоб він наполягся. Цей засіб допоможе при стоматитах, забоях, саднах, розтягненнях м'язів і тяжкості в шлунку. В осінній період можна засушити певну кількість листя і взимку жувати їх. Але варто врахувати, що через свій гострий, пікантний смак спілантес здатний викликати зжогу і роздратування шлунка.
