Прекрасні, незвичайні і загадкові орхідеї. Одні з найкрасивіших - пафіопедилюми (Paphiopedilum), або башмачки. Поки рослини не цвітуть, навряд чи хто стане милуватися ними. Але варто розкритися бутону, і перед здивованим глядачем виявиться квітка, в якій дивним чином поєднуються витонченість і вичурність, а яскраві, контрастні тони непомітно для ока переходять один в інший. Особливий шарм квіткам деяких видів цього роду надає найтонший малюнок зі смуг і плям.
Пафіопедилюми живуть у тропіках і субтропіках Азії, нерідко високо в горах у розщілинах скель на мохових подушках, у розвилках дерев на корі. Але, на жаль, з кожним роком катастрофічно скорочується їх кількість в природі, багато видів стають рідкістю або зовсім зникають.
Шанувальникам орхідей знадобилися роки копіткої праці, поки вони навчилися вирощувати їх у культурі. Сучасні колекції налічують деколи десятки видів пафіопедилюмів. Опинившись у турботливих руках, вони і далеко від батьківщини чудово розвиваються і регулярно, рясно цвітуть. Особливо привабливі для квітникарів теплолюбні, тропічні види з строкатим листям і яскравими квітками. За останні роки створено чимало гібридних пафіопедилюмів, які не поступаються, а часом і перевершують за красою вихідні види.
Виростити башмачки вдома не дуже складно. Найкращий час для посадки - кінець лютого - почав березня. Діленку з корінням відривають від маточної рослини, а раневу поверхню присипають товченим деревним вугіллям. На дно пластмасового горщика діаметром не більше 12 см в якості дренажу насипають подрібнений пінопласт шаром 3-4 см. Рослину поміщають в центрі горщика і, притримуючи рукою в потрібному положенні розправляють коріння і засипають субстратом. Його складають з подрібненої соснової кори (попередньо добряче прокип'ятивши її), невеликої кількості деревного вугілля, крихт пінопласту і мінеральних добрив. На літрову банку субстрату додають по одній столовій ложці кістяного борошна і рогового стружки, а також чайну ложку доломітового борошна.
Пафіопедилюми є нетребувальними до світла. Вони добре ростуть на північних вікнах, правда, взимку їх краще переставити на південні або зробити додаткове освітлення. Влітку башмачки необхідно притеняти від прямих сонячних променів. Для них корисне сонце в ранкові та вечірні години. Теплолюбним видам взимку цілком підходить кімнатна температура, влітку краща більш висока (26-28 ° С). Яскраво вираженого періоду спокою вони не мають.
Поливають башмачки кип'яченою водою. Вона повинна бути на 3-5 ° С тепліше повітря в кімнаті. Перший час після посадки субстрат лише злегка зволожують. У міру вкорінення кількість води збільшують, але слід пам'ятати, що рослини не можна заливати. Влітку вони потребують підвищеної вологості повітря (70-90%). Для цього в спекотну погоду поверхню субстрату в горщиках закривають мхом сфагнумом, а самі горщики на піддонах ставлять у невисокі кювети з водою. Орхідеї 2 рази на день обприскують з пульверизатора. На літо їх можна винести в сад.
У кімнатній культурі теплолюбні пафіопедилюми цвітуть у різну пору року. Квітки зберігають свіжість до трьох місяців, довго стоять у зрізку.
Набагато важче утримувати в домашніх умовах високогірні холодолюбні башмачки. Домогтися їх цвітіння в кімнаті досить складно. Деяким видам взимку необхідна нічна температура в межах плюс 4-6 градусів, а денна - близько 16- 18 ° С.
Будемо сподіватися, що чуйні руки квітникарів збережуть ці дивовижні орхідеї, і у наших нащадків буде можливість милуватися неповторними творами природи.
