Бактеріоз найчастіше атакує часник ще під час його зростання - в більшості випадків інфекція зберігається в ґрунті на післязбиральних залишках минулого сезону. А масовий розвиток злощасної напасті можна спостерігати вже на стадії зберігання. В основному її розвитку сприяють закладання на зберігання погано просушених і невизрілих часникових головок, а також недотримання необхідного режиму зберігання. Відмінно визрілі і добре сформовані часникові головки і зубчики відрізняються більшою стійкістю до бактеріозу.
Декілька слів про хворобу
Як правило, ознаки бактеріозу під криючими чешуйками при прибиранні часнику можна помітити далеко не завжди. Правда, часом окремі головки з боку дінця відрізняються деякою жовтизною. Активний розвиток бактеріозу часнику завжди припадає на стадію зберігання.
На атакованих шкідливою недугою часникових зубчиках починається формування поглиблених коричневатих смужечок і виразок. Тканини інфікованих зубчиків фарбуються в перламутрово-жовті тони, а зубчики стають трохи прозорими і виглядають, немов подморожені. Заражений часник починає видавати вкрай неприємний гнилий запах. Нерідко в місцях уражень селяться шкідливі грибки, що представляють рід Penicillium.
У більшості випадків бактеріоз атакує щойно визрілий, але добряче не просушений часник, особливо якщо під час прибирання або транспортування головками були отримані будь-які механічні пошкодження. А якщо зберігати часниковий урожай у вологих і досить теплих умовах, розвиток недуги помітно посилюється і нерідко провокує повторне інфікування сусідніх часникових головок.
Збудниками бактеріозу є шкідливі бактерії під назвою Pseudomonas xanthochlora (Schuster) Stapp і Erwinia carotovora (Jones) Holland. Примітно, що в чистому вигляді бактеріоз проявляється досить рідко - найчастіше він проявляється в сукупності з фузаріозом, шийковою гниллю, зеленою цвіллю і деякими іншими недугами. На одній часниковій головці досить часто можна виявити симптоми відразу трьох або чотирьох захворювань.
Як боротися
Зимові сорти часнику категорично не рекомендується висаджувати по весні. А в сівозміні часник не можна розміщувати після будь-яких цибулевих культур або після часнику.
Для посадки не слід брати зубчики з тих головок, в яких є хоча б один склоподібно-прозорий або пожовклий часниковий зубчик. Вибраковують і зубчики з виразками. Якщо знехтувати цією рекомендацією і висадити такі дольки, часник погано вкорениться і досить неважливо перезимує. Згодом це призведе до помітного зрідження часникових сходів по весні і раннього побажання листків на рослинах, що залишилися. А це в свою чергу спровокує не тільки зниження обсягів врожаю, але і його псування в період зберігання. Тож краще не ризикувати і висаджувати зубчики виключно від здорових часникових головок.
Перед посадкою часникові зубчики бажано протравлювати. Спочатку це роблять протягом однієї-двох хвилин в розчині кухонної солі (в п'яти літрах води для цього розводять три столові ложки повареної солі), після чого зубчики відразу ж переміщують в розчин мідного купоросу (на десять літрів води його слід взяти всього лише одну чайну ложечку). Після такої обробки часникові зубчики садять, не промиваючи.
Прибирати слід лише добре визрілий часник, однак його покровні лусочки при цьому повинні бути цілими. Висмикувати часникові головки із землі без допоміжного підкопу не рекомендується. Не варто часник і обрізати, оскільки випадково пошкоджені головки досить швидко починають загнивати. Після прибирання часник якнайшвидше слід просушити, причому робити це потрібно максимально ретельно. А відправлений на зберігання часник необхідно систематично перебирати, видаляючи хворі екземпляри.
