На відміну від літератури і кінематографа реальні роботи досить обмежені в соціальних навичках. Вчені Лабораторії комп'ютерних наук і штучного інтелекту (CSAIL) при Массачусетському технічному інституті вирішили виправити це, навчивши роботів взаємодії один з одним при виконанні спільних завдань. Дослідження покликане також поліпшити спілкування робота з людиною і, можливо, відкрити щось нове в соціології.
Для вивчення механізмів взаємодії автори проекту створили симульоване 2D-середовище, в якому роботам ставляться соціальні та фізичні цілі. Наприклад, фізична мета може полягати в тому, щоб дістатися до певної точки карти, а соціальна - вгадати, що намагається зробити інший робот, і діяти на основі цього - наприклад, допомогти йому. За ці дії роботи отримують позитивні або негативні бали залежно від того, допомагають вони іншим чи, навпаки, створюють перешкоди. Були створені три типи суб'єктів: перші переслідують тільки фізичні цілі; другі переслідують фізичні та соціальні цілі, але припускають, що всі інші переслідують тільки фізичні; треті переслідують обидва типи цілей і вважають, що інші діють так само, тому вони можуть робити більш складні дії, наприклад, об'єднуватися з іншими.
Вчені створили 98 сценаріїв для трьох типів роботів. Після проведення експериментів 12 операторів переглянули 200 відеозаписів для оцінки роботи машин при досягненні фізичних і соціальних цілей. У більшості випадків, підсумували автори дослідження, було вирішено, що люди взаємодіють аналогічним чином. Автори проекту сподіваються, що результати їхньої роботи стануть «еталоном», який дозволить вивчити аспекти соціальної взаємодії та іншим вченим. У перспективі вони планують створити 3D-середовище, взаємодія в якому буде більш складною. Кінцева мета роботи полягає в тому, щоб не тільки навчити роботів соціальної взаємодії, а й «заглибитися в його людський аспект».
