Як справитися з браком часу?

У нас купа завдань і проектів, нескінченні повідомлення та електронні листи, на які потрібно відповідати, і навіть якщо ми працюємо зосереджено і не відволікаючись (це величезне «якщо»)... часу не вистачає.

Припустимо, вам трапляється знаходити час після роботи і по вихідних, щоб зайнятися чимось, не пов'язаним з роботою, - читанням, фізичними вправами, медитацією, вивченням чогось нового, хобі... Що ж, тоді ви знову виявляєте, що часу і для цього завжди недостатньо: занадто багато ви хочете зробити, а часу так само не вистачає.

І це тільки великі справи... На додаток до всього цього потрібно їсти, спати, кудись їздити, приймати душ або ванну, дивитися телевізор, стежити за новинами, робити прибирання та інші домашні справи, мити машину і оплачувати рахунки, купувати продукти і готувати, оплачувати податки. Як все це втиснути в ту невелику кількість часу, яка у нас залишається для виконання робочих і неробочих завдань?

Часу ніколи не буває достатньо, і це нас всіх дістало.

Чому так? В чому справа? І що, чорт забирай, можна з цим вдіяти?

Причина браку часу

Кількість часу фіксовано. Коли його не «достатньо» або «недостатньо» - це тільки наші сподівання, які призводять до того чи іншого відчуття.

Якщо ми хочемо зробити більше, ніж це можливо у фіксований проміжок часу, ми думаємо, що часу недостатньо, тому що воно не виправдало наші очікування. Якщо ж ми задоволені тим, як багато зробили за цей час, то вважаємо, що його було достатньо.

Словом, це тільки наші очікування - скільки всього потрібно зробити за день.

Хто нав "язує нам ці сподівання? Наші керівники? Суспільство? Батьки? Ми самі? Звичайно, відповідь - все перераховане вище. Все укупі створює ці зобов'язання про те, скільки нам потрібно зробити, зобов'язання, які неможливо виконати за обмежену кількість часу, який у нас є.

Тож потрібно позбутися цих помилкових зобов'язань. І замість цього навчитися цінувати час, який у нас дійсно є, цінувати кожну дію, яку ми можемо виконати за цей час.

Так, але... мені все одно потрібно зробити все це

Ви можете заперечити: нескінченний список справ все одно потрібно виконати!

Зрозуміло. Проведіть тижневий експеримент: складіть список справ, розставте пріоритети, виділіть для них час у календарі. Потім абсолютно дисципліновано і зосереджено виконуйте кожен блок, роблячи саме те, що запланували. Внесіть зміни, коли зрозумієте, що забули про їжу, покупки продуктів тощо. Але через тиждень у вас буде набагато краще уявлення про те, скільки ви насправді можете зробити.

Ви побачите, що це набагато менше, ніж ви сподівалися до цього. Ми занадто оптимістичні щодо того, скільки ми можемо зробити за день або за тиждень.

Тому коли ми подивимося на ситуацію реалістично, фактична кількість речей, які ми можемо зробити за тиждень, значно зменшиться. Нам потрібно почати з цього реалістичного визнання. Давайте подивимося, як використовувати це, щоб дійсно справлятися зі своїми завданнями.

Як тоді виконувати поставлені завдання

Тепер ми можемо працювати в цій реальності певного часу і обмеженої кількості справ, які можуть бути зроблені:

1. Спочатку визначте, що потрібно зробити

Які пункти з вашого списку справ потрібно виконати, незважаючи ні на що? Наприклад, ви можете перерахувати такі речі, як: прийняти душ, поїсти, поспати, купити продукти, приготувати їжу, забратися, випрати одяг, поїхати на роботу, відвезти дітей до школи тощо. У вас також можуть бути деякі робочі моменти, що не підлягають обговоренню: збори по понеділках, щоденні дзвінки тощо. Скільки часу вони займають? Розрахуйте це якомога ретельніше.

Правильно було б відрахувати 8 годин сну, а потім 4-7 годин неробочих обов'язків (залежно від того, чи є у вас сімейні або інші важливі зобов'язання, не пов'язані з роботою). І скільки робочих завдань залишилося у вас тепер?

2. Тепер визначте, скільки часу залишилося

Припустимо, у вас є 8 годин сну, 4 години важливих неробочих справ і 1,5 години - робочих... і вам залишається 10,5 годин щодня. У когось може бути більше обов'язкових справ (як робочих, так і неробочих), і тоді залишиться всього 6 годин або ще менше. Просто розрахуйте точну кількість.

3. Тепер запитайте себе, як найкраще використовувати цей час?

Вам потрібно розподілити свою велику купу завдань і речей, які ви хочете зробити, потім читати і дивитися... як найкраще використовувати цей час? Правильної відповіді немає, просто задайтеся цим питанням.

Я витрачаю частину цього часу на написання текстів, частина - відповідаючи людям, частина - працюючи над одним проектом, і ще частина - на адміністративні завдання. Потім я приділяю час медитації, прогулянкам, вправам, читанню і навчанню, спілкуванню з близькими людьми. Це мої пріоритети.

4. Виберіть і запишіть їх

Розподіліть свій час відповідно до цього списку пріоритетів. Можна обійтися і без цього, але так простіше спланувати ваш обмежений час. І захистити завдання, які ви вважаєте найбільш важливими. Вам потрібно використовувати час якнайкраще. Це все, що ви можете зробити за цей час!

5. Тепер працюйте і дійте, будьте вдячні і уважні

У кожному блоці часу вкладайтеся в дію. Занурюйтеся в завдання повністю. Ви вирішили приділити їй свій обмежений час, а значить, вона важлива. Цінуйте це завдання і цінуйте простір, який ви для нього звільнили.

Все перераховане вище, звичайно, буде зроблено неправильно. Ми все одно будемо намагатися втиснути занадто багато. Але принаймні, цей план буде більш реалістичним, і з часом ви перестанете намагатися втиснути так багато в свої тимчасові блоки. Ви зрозумієте, що не можете зробити стільки, скільки сподіваєтеся, за цей час. Але поступово ви визнаєте, що цього достатньо.

Вдячність і фокус

Ви все ще хочете втиснути більше в обмежений час - така наша природа.

Але потрібно усвідомити, що це відбувається через нестачу вдячності щодо того часу, який у нас є. Його достатньо. Час, який у нас є, - дорогоцінний подарунок, і ми можемо цінувати його таким, який він є, нам не потрібно більше.

Тож секрет у тому, щоб працювати і діяти, відчуваючи вдячність і зосередившись. Цінуйте можливості, які у нас є. Їх не так багато, вони дорогоцінні і чудові. Чи ви можете любити їх такими, якими вони є?

Занурюйтеся в завдання повністю, не дозволяйте собі відволікатися. Вона досить важлива, щоб бути включеною в наш обмежений день, тому досить важливо приділяти їй всю свою увагу і відданість.

Розслабляйтеся в кожній можливості, в кожній задачі, кожній дії, вчіться любити їх такими, які вони є. Не переживайте про все, що не зробили, краще цінуйте те, що зробили.

Який подарунок це завдання, це справа, цей момент! Я присвячу себе йому повністю, заради любові.