Щороку багато дачників вивозять опале листя з саду або просто спалюють їх, а адже з листяного опаду не складе труднощів приготувати чудовий компост, що допомагає не тільки пристойно заощадити на придбанні різної органіки, але і істотно поліпшити родючість ґрунту, а також збільшити обсяги майбутніх врожаїв! І, між іншим, готується такий диво-компост дуже просто!
Відмінна допомога дачникам!
Поза всякими сумнівами, найкориснішим і поживним буде компост з пташиного посліду або гною, проте обзавестися даною сировиною в достатніх кількостях можуть собі дозволити переважно сільчани, які тримають у себе на подвір'ї птицю і худобу. А ось міським дачникам доводиться його купувати, і іноді такі покупки влітають у копієчку! Так чому б не спробувати приготувати компост з абсолютно безкоштовного листового опаду? Незважаючи на те, що поживна цінність листового компоста дещо поступається компосту на базі пташиного посліду або гною, рослинність чудово відгукується і на таке добриво!
Чим корисний листовий компост?
Добре визріла маса буде активно сприяти відновленню родючості ґрунту, швидко і щедро насичуючи її всілякими мікроелементами і цінними гуминовими сполуками. Крім того, будучи заробленим в грунт, такий компост допомагає поліпшити і його структуру: глинисті ґрунти в даному випадку стануть більш повітропроникними, а піщані - більш вологомісткими.
Молодий же компост, що являє собою ще не до кінця розклалася масу з листя, є відмінним помічником для мульчування як квіткових, так і цілого ряду овочевих культур. А так як ні овочі, ні квіти не хворіють традиційними для плодово-ягідних дерев і чагарників недугами, компост для їх підживлення не возбраняется готувати навіть з узятої від не цілком здорових насаджень листя!
Чи є мінуси?
Мабуть, мінус у листового компоста тільки один - це його кисла реакція. Після внесення в ґрунт він почне поступово знижувати його рівень pH, відповідно, при використанні подібного роду підживлень знадобиться додатково використовувати і такі розкислювачі, як зола, крейди, а також вапно або доломітове борошно.
Як приготувати?
Зазвичай на повне визрівання хорошого листового компоста потрібно від півтора до двох років (при відсутності «допомоги» в визріванні даний процес може і ще розтягнутися!) - більш точні терміни будуть залежати від деревних порід, щедро поділилися своїм листям, а також від технології приготування. Щоб мати можливість користуватися таким компостом кожен сезон, має сенс обладнати на своїй ділянці відразу три компостниці: у найпершу ємність щоосені буде закладатися нова порція опалого листя, у другій буде відбуватися визрівання торішнього «мікса» з ґрунту з листям, а третя буде укладати в собі вже спровокуваний компост. До речі, визрілим складом можна сміливо удобрювати грядки вже восени, але можна відкласти дану процедуру і до настання весни. Однак занадто затягувати з його використанням теж не варто - до наступного літа третя компостниця повинна бути вже звільнена, так як в неї потрібно буде перекласти дозріваючу масу з першої ємності. А вміст другої компостниці після цього перекладають у першу, що звільнилася. Подібна «перетасовка» допоможе істотно прискорити процес визрівання компоста! Крім того, компост, що перелопачується таким чином, буде активно насичуватися киснем, життєво необхідним для повноцінної життєдіяльності дощовим черв'ям і всіляким корисним мікроорганізмам. Але ж без допомоги цих трудівників справжнього компосту не приготувати! І для досягнення найкращих результатів такі перевалки виробляють як мінімум по два-три рази за сезон - безумовно, робота це дуже трудомістка, однак вона того варта
! Її точно так само заповнюють землею і опалим листям, а потім перелопачують її вміст в наступному сезоні за допомогою викладання зріючої компостної маси на землю і подальшого її повернення назад в ємність. А з настанням наступної осені молоденьким компостом мульчують або підзимні посіви, або рослини-багаторічники - при такому підході напівготове добриво «дозріє» вже на місці. І тієї ж самої осені можна сміливо заповнювати спорожнілу компостницю черговою порцією листового опаду!
Щоб приготувати листовий компост, зібране з землі листя закладають в лоток, акуратно перемежуючи його з ґрунтовними шарами товщиною в п'ять-десять сантиметрів. Якщо і ґрунт, і листочки виявляться сухими, їх в обов'язковому порядку проливають водою. А якщо на ділянці є газон, можна додати до даної маси ще й скошену траву - вона посприяє прискоренню визрівання майбутнього компоста. Цілком підходящою сировиною для додавання в компостницю стануть і кухонні відходи, що мають рослинне походження, а також сорна рослинність без насіння і м'яккостебельна овочева ботва. Якщо ж у розпорядженні є ще й хоча б трохи пташиного посліду або гною - взагалі відмінно, сміливо додавайте і їх або приготований на їх основі розчин! А за відсутності таких непоганою альтернативою стане і розчин будь-якого азотостримуючого магазинного препарату (аміачної селітри, сечовини тощо) - в десяти літрах розчиняють двадцять-тридцять грамів такого препарату і отриманим розчином ґрунтовно проливають майбутній компост! До речі, зволожувати його потрібно буде регулярно! Не варто забувати і про пригорщі заздалегідь підготовлених дощових хробаків - розплодившись у цінній для них органіці, Згладити
занадто кислу ґрунтовну реакцію допоможуть додані ще на етапі закладання органіки крейди, гашена вапна, а також доломітове борошно або деревна зола, а зрозуміти, що компост остаточно визрів, не складе труднощів за його зовнішнім виглядом - він перетвориться на однорідну пухку масу, і працьовиті дощові черв'ячки цю масу до моменту її повного дозрівання покинуть
! не варто брати для приготування такого компоста листя скумпії або брусники, а також волоського горіха або сумаху, голубики, горішника, дуба, глоду і клена або каштана - вони будуть гальмувати процес дозрівання компоста, та й рослинам особливої користі не принесуть!
