Всі зуби на чотирьох імплантах: як повернути посмішку при повній адентії
Адентія, або відсутність зубів, значно знижує якість життя. І знімний протез, установку якого все ще продовжують пропонувати в якості основного способу лікування, нічого приємного з себе не представляє. На щастя, стоматологія рухається вперед, і з'являються нові методики.
Людям, далеким від проблеми адентії, складно зрозуміти тих, хто змушений носити протез і щодня відчувати дискомфорт. Але сьогодні у пацієнтів є вибір: сучасна стоматологія пропонує альтернативні варіанти, які здатні повернути красиву і функціональну посмішку. Розповідаємо про прогресивну методику «все на чотирьох».
Знімний протез - не вихід: чому?
Вставна щелепа ніколи не буде виконувати свою функцію так, як зуби. Адже знімний протез - це протез: як і протез ока або руки, він виконує лише роль естетичного маскування. Повністю адаптуватися до знімного протезу неможливо: це масивний виріб, не передбачений природою перебувати в порожнині рота.
Протез, спираючись на слизову:
- викликає нефізіологічний тиск на кісткову тканину та її атрофію;
- погіршує фіксацію протеза;
- призводить до періодичних травм і натирань;
- часто викликає алергічні реакції (через пластмаси).
Важливо розуміти, що знімний протез - це тимчасове рішення. Його фіксація погіршується за рахунок атрофії кісткової тканини, через що потрібна або заміна, або корекція. З протезом неможливо повноцінно пережовувати їжу: жувальна ефективність падає мінімум на 50%. Беззубим пацієнтам доводиться стикатися з серйозним дискомфортом: знімні зуби потрібно виймати і чистити, і протез зовсім може мимоволі випасти в момент розмови або сміху.
Методики імплантації: як все починалося
Явище остеоінтеграції вперше відкрив професор Пер-Інгвар Бранемарк (Per-Ingvar Br^ nemark) зі Швеції в 1952 році. Він говорив: "Я втомився жити в XIX столітті, коли люди знімають свої зуби. Ніхто не повинен вмирати з зубами в склянці води ". Саме для беззубих людей, які користуються знімними протезами, 1965 року було вперше застосовано метод дентальної імплантації. Геста Ларссон, будучи фактично стоматологічним інвалідом, першим пройшов процедуру: встановлений у кістку імплантат прижився і кардинально змінив його життя.
Методика актуальна не для пацієнтів, у яких відсутній один центральний зуб, не для молодих людей, у яких спостерігаються часткові дефекти, а для тих, хто не може користуватися знімними протезами через найсильнішу атрофію, коли протез просто більше не тримається. Перший протокол передбачав встановлення саме чотирьох імплантатів і називався Toronto Bridge.
Метод All-on-4 - це трансформація класичної технології, запропонованої Бранемарком. Наприкінці 80-х - початку 90-х років доктор Пауло Мало з Португалії розробив новий протокол, що дозволяє обходити анатомічно важливі утворення на верхній і нижній щелепі, які перешкоджають класичній установці імплантатів (верхнечелюстна пазуха, нижньолуночковий нерв, альвеолярний нерв на нижній щелепі) Пауло Мало запропонував встановлювати імплантати під кутом з негайним навантаженням, завдяки чому стало можливо реабілітувати більше пацієнтів у стислі терміни.
«Всі зуби на чотирьох імплантах»: суть методики
Концепція All-on-4 (англ. «все на чотирьох») - це варіант реабілітації пацієнтів з повною відсутністю зубів як верхньої, так і нижньої щелепи. Запатентована методика передбачає встановлення чотирьох імплантатів і негайне навантаження на них без необхідності проведення кісткової пластики: в день операції або наступного дня пацієнт йде з кабінету стоматолога з «новими» зубами навіть у найскладніших випадках. При втраті зубів відбувається атрофія кісткової тканини і з'являються певні анатомічні утворення, які перешкоджають установці імплантатів. З концепцією All-on-4 такі утворення можливо обійти, і пацієнт може відразу отримати незйомну конструкцію.
Переваги методу
Раніше імплантація складалася з декількох етапів: видалення зубів, відновлення втраченої кісткової тканини, встановлення імплантатів, носіння тимчасового знімного протезу, пластики м'яких тканин і безпосередньо протезування імплантатами. Між цими етапами пацієнт проходив тривалу і складну реабілітацію, яка могла затягуватися від півроку до півтора року.
З технологією «все на чотирьох» процес відновлення помітно скорочується за рахунок зменшення кількості операцій: всі маніпуляції тепер укладаються в один день. Процес загоєння триває 4-6 місяців, після чого тимчасовий протез замінюють на постійний, але при цьому пацієнт більше жодного дня не ходить без зубів.
Протипоказання
При класичному All-on-4 є ситуації, коли кісткової тканини недостатньо, щоб поставити імплантати: тоді використовуються виличні імплантати. Завдяки розвитку методики протипоказання зведені до мінімуму і мають загальний характер. Сьогодні імплантація можлива навіть за наявності важких соматичних захворювань та онкології. Якщо відносні протипоказання, такі як цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози і серцево-судинної системи, можна стабілізувати, то вони перестають бути приводом для відмови в процедурі.
Як проходить процедура
Все починається з планування: проводиться серія внутрішньоротових знімків, знімаються відбитки, відливаються моделі. На першому етапі лікар визначає, в якому місці і положенні будуть знаходитися імплантати, і може виготовити шаблон, що дозволяє встановити їх в ортопедично вигідне положення. Після цього створюється тимчасова заготовка для майбутнього протеза, який надалі перебазується на імплантати.
Далі йде другий етап - хірургія. Такі операції часто проходять під поєднаною анестезією. Пацієнт здає аналізи, консультується перед операцією з анестезіологом, і процедура імплантації проводиться під медикаментозною седацією і місцевою анестезією. Операція займає близько 1,5-2 годин. Процес встановлення проходить наступним чином:
- встановлюються дистальні імплантати;
- встановлюються два прямих фронтальних імплантати;
- накладаються шви;
- пацієнт переводиться з хірургії в крісло ортопеда;
- ортопед проводить процедуру перебазування знімного протезу в незйомний;
- здійснюється полірування, підготовка та фіксування протезу до імплантатів.
Пацієнт отримує зуби в день операції і йде на тиждень. Через тиждень можна зняти шви. А через чотири місяці замість тимчасового протеза вже встановлюється постійний, пацієнт повністю звикає до нових зубів і відчуває значне поліпшення якості життя. Неймовірно зворушливо спостерігати щасливих пацієнтів, які знову знайшли можливість жувати, посміхатися, сміятися.
На жаль, кількість беззубих пацієнтів буде тільки зростати. Якість життя пацієнтів поліпшується, тривалість життя збільшується, і загальносвітова тенденція буде тільки підтверджуватися. Вектор розвитку стоматологічних методик сьогодні спрямований на те, щоб реабілітація проходила максимально швидко і з мінімальним ризиком ускладнень, а хірургія була максимально прогнозована, ефективна, мінімально травматична і розрахована на довгостроковий результат лікування.