Чорні діри зазвичай пов'язують з руйнівними процесами у Всесвіті, проте нове дослідження показало, що дані об'єкти - теоретично - можуть підтримувати гіпотетичне життя на одиночних планетах.
Дослідники створили комп'ютерні моделі, щоб докладніше вивчити обертаються у надмасивних чорних дір диски газу і пилу, звані активними ядрами галактик. Одні з найбільш яскравих об'єктів у Всесвіті, активні ядра галактик формуються, коли гравітація чорної діри притягує матерію: коли ця матерія обертається навколо чорної діри, вона виробляє величезні кількості радіації.
Вчені вже давно підозрюють, що дане випромінювання може створювати мертву зону навколо активних ядер галактик. Передбачалося, що саме через неї ми не можемо знайти позаземне життя у напрямку до центру Чумацького Шляху (наша Галактика, як відомо, містить гігантську чорну діру в центрі - під назвою Стрілець А *).
"Люди найчастіше говорять про руйнівні ефекти чорних дір, - зазначає Манасві Лінгам (Manasvi Lingam), провідний автор нової роботи. - Ми ж вирішили заново подивитися, наскільки руйнівна ця радіація... і запитати себе, чи є у неї якісь позитивні ефекти ".
Моделі дослідників показали, що світи з більш густими атмосферами, ніж у Землі, і ті світи, що знаходяться досить далеко від активних ядер галактик, можуть мати шанси на підтримку життя - у відомому нам вигляді. На певних відстанях від центру галактики існує особлива зона, яка отримує достатню кількість УФ-випромінювання: при такому рівні радіації атмосфера не буде знищена - при цьому радіація може розщеплювати молекули, створюючи компоненти, що складають будівельні блоки життя, відомої нам. Для чорної діри розміром зі Стрільця А * така зона простягалася б приблизно на 140 світлових років від центру діри.
Крім того, вчені подивилися, як ця радіація могла б вплинути на фотосинтез - процес, за допомогою якого більшість рослин використовує сонячну енергію для створення цукрів. Активні ядра галактик випромінюють вкрай багато світла, що було б особливо важливо для гіпотетичних рослин на планетах-сиротах, які не мають батьківських зірок поблизу, які б явилися джерелом світла. За оцінками астрономів, в рамках вищеописаної зони в Чумацькому Шляху може бути близько мільярда таких планет-сиріт. Для схожої з нашою галактикою області, в якій би активне ядро галактики «живило» фотосинтез, тягнулася б приблизно на 1 100 світлових років від центру, розрахували фахівці.
Вчені, крім цього, встановили, що негативні ефекти від радіації в даних зонах перебільшувалися: так, на Землі бактерії створили спеціальні біоплівки, які служать в якості захисту від УФ-променів, - щось подібне могли б зробити і гіпотетичні позаземні організми, гам- і рентгенівське ж випромінювання могло б бути без зусиль (зрозуміло, на достатній відстані від активних ядер галактик) поглинуте атмосферами, подібними до земної. Загалом, згідно з розрахунками вчених, однозначно руйнівні ефекти від випромінювання активних ядер галактик закінчуються на відстані приблизно 100 світлових років від чорної діри, схожої за розмірами на Стрільця А *; це істотно менше, ніж передбачалося раніше.
Робота, присвячена новому дослідженню, була опублікована в журналі Astrophysical Journal; коротко про результати повідомляє портал LceScience.
