Ще в далекому 1977 році в Нью-Йорку на перетині 54-ї вулиці Манхеттена і Бродвея в будівлі колишнього театру отримав життя найпопулярніший клуб в історії. Тут панували пафос, гламур, розпуста, наркотики. «Студія 54» дуже скоро стане місцем відпочинку успішних, багатих і знаменитих.
Батьками клубу стали Стів Рубелл і Ян Шрагер. Буквально закохавшись у місце, де раніше розташовувалися театр і телестудія, вони підписують договір оренди і починають приводити своє зіркове дітище до ладу. До відкриття 26 квітня 1977 року було розіслано близько 5000 запрошень, і, незважаючи на грандіозні масштаби будівлі, увійти вдалося далеко не всім.
На 3 поверсі закладу розташовувалася відома кімната з гумовими стінами, що легко милися водою після непомірної кількості сексу і наркотиків. У підвалі було місце для VIP-гостей. На стіні клубу висіла картина Man in the Moon з кокаїновою ложкою. Цей же наркотик розпорошували зі стелі.
Жорсткий фейс-контроль був однією з відмінних рис закладу. Бувало, всередині клуб пустував, а зовні простоювала гігантська топла. Могли відмовити навіть знаменитостям! Співачка Шер була шокована, коли її не пустили всередину «Студії 54». «Але я ж ШЕР!» - здивовано обурилася співачка. «Я знаю, хто ви» - сказав у відповідь охоронець.
Люди були готові на все, що завгодно, аби зануритися в це нескінченне свято життя, - пропонували хабарі, роздягалися догола, намагалися навіть пробиратися через вентиляційні шахти, але нерідко там застріли
. "Клуб сильно відрізнявся від інших клубів. Тут головне було, як ти виглядаєш, які наркотики ти вживаєш, якої ти сексуальної орієнтації, нарешті. Це було місце збору дуже егоцентричних людей
". Завсідниками" Студії 54 "були такі зірки, як Енді Воргол, Лайза Мінеллі, Елізабет Тейлор, Мік Джаггер з дружиною Б'янкою, Майкл Джексон, Арнольд Шварценеггер, Джон Траволта, Квін К.
Як згадують працівники клубу, майже всі зірки були дуже привітні, за винятком Сільвестра Сталлоне. «Він був надзвичайно нахабним серед величезного числа своїх охоронців, не підпускаючи офіційантів, які прибирають, до себе ні на крок». Багато
в чому успіху клуб зобов'язаний кращій звуковій системі в світі, вибудуваній за проектом RLA (Richard Long & Associates).
Суворо відбирався і персонал до «Студії 54». В основному це були молоденькі хлопчики-гомосексуали,
але нон-стоп вечіркам настав кінець. У грудні 1978 року в клуб нагрянула податкова служба з обшуком, в результаті якого були виявлені наркотики і незадекларований прибуток. Через ще півроку Рубеллу і Шрагеру були пред'явлені звинувачення в ухиленні від сплати податків і перешкоді правосуддю. Власники «Студії 54» стали банкрутами. Незадовго до фіаско журналом New York був випущений номер з обкладинкою "Studio 54: The party’s over». У 1980 році суд засудив Рубелла і Шрагера до трьох з половиною років тюремного ув'язнення і штрафу в розмірі 20.000 доларів. Через пару тижнів у клубі відбулася прощальна вечірка, де були присутні Дайна Росс, Енді Ворголл, Річард Гір і Сільвестр Сталлоне (який купив, за легендою, останній алкогольний напій).
Після такого різкого падіння клуб кілька разів міняв господарів, але ніколи більше не досягав того успіху, як у минулі часи.
