Про психотерапію останнім часом говорять все частіше, і це не дивно, адже з кожним роком кількість центрів психологічної допомоги зростає.
Більшість виховних і навчальних закладів, а також на підприємствах і навіть приватних фірмах стає звичним посада психолога, завдання якого - допомогти особистості знайти цілісність і успішно співпрацювати в колективі, вміти долати складні ситуації і зберігати спокій.
Методи психотерапії сьогодні, на щастя, різноманітні, так що практично кожен, хто згоден на допомогу фахівця, може знайти систему, спрямовану на вирішення саме його проблеми.
Види психотерапії
Робота психолога з клієнтом розрізняється залежно від двох факторів: по-перше, підготовка самого психолога, по-друге, характер проблеми клієнта.
Так, конфлікти в сімейному колі допомагає усувати сімейний консультант, а з неврозами і фобіями працюють психологи класичного напрямку. Проблеми соціальної адаптації вирішують на групових заняттях з елементами командного тренінгу.
Індивідуальна психотерапія включає такі підходи, як:
- бесіди з моделюванням ситуацій;
- аналіз минулого клієнта, особливо якщо мета психотерапії - зняти образи і комплекси;
- вільний лист застосовують для зняття претензій до себе і оточуючих, а також для звільнення свідомості від тривожних думок;
- позитивні установки (афірмації), складені за допомогою психолога, допомагають розвинути впевненість у собі і зняти комплекси;
- ігрова психотерапія застосовується як для дітей, так і для дорослих, для опрацювання складних ситуацій та вироблення позитивних шаблонів поведінки;
- арт-терапію використовують, щоб направити частину психічної енергії на творення і тим самим сублімувати тривоги і незадоволеність;
- аналіз сновидінь практикується відносно рідко, найчастіше для з'ясування причини тривожного стану.
Який би вид ви не вибрали, головною умовою успішних занять буде відкрита співпраця і довірчі відносини з вашим психологом. Без них проникнути в суть проблеми буде практично неможливо.
Таким чином, психотерапія повинна бути добровільною і проходити за активної участі клієнта, а не тільки психолога.
Психотерапія при депресії
Пригнічений стан, який впливає на всі сфери життя людини і забирає душевні сили, можна скорегувати на сеансах психотерапії.
Депресія виникає як реакція на стрес, втрату близької людини або після важкої хвороби. Особливість стану людини в депресії - це відсутність сил і бажання боротися з проблемою, так що завданням психолога буде допомогти зміцнити мотивацію до нормального життя.
Зробити це самостійно буває дуже складно, враховуючи, що у більшості клієнтів важкі життєві ситуації залишаються невирішеними до моменту звернення за допомогою.
Помилкова думка, що психотерапевт буде давати конкретні поради і вказівки про те, як вчинити в тій чи іншій життєвій ситуації. Втручатися в особисте життя клієнта непрофесійно, адже так виникає залежність клієнт-психолог, яка сама по собі може стати проблемою.
Замість порад ви можете отримати рекомендації, як контролювати свої емоції, як протистояти тиску інших людей, якщо вами хтось намагається маніпулювати.
Навчання прийняття труднощів обличчям до обличчя - це, можна сказати, хліб психологів, які спеціалізуються на депресіях. Поліпшення практично завжди настає в результаті живого усвідомлення ситуації і своєї ролі в ній.
Також психотерапевт працює зі зняттям почуття провини - частою причиною депресій і неврозів.
Варто зазначити, що клінічна депресія, яка глибоко впливає на здоров'я пацієнта, належить до складних захворювань, які потрібно лікувати не тільки у психолога, а й у терапевта, ендокринолога, невропатолога і, можливо, психіатра.
Останнє пов'язане з тим, що депресія може сама по собі бути симптомом такого психічного захворювання, як біполярний розлад. Однак можна бути впевненими, що грамотний психотерапевт розпізнає його ознаки і направить клієнта до інших фахівців, якщо це буде необхідно.
Дитяча психотерапія
Дитячий психолог обов'язково повинен бути при кожній школі, садку і спортивній секції. Його сфера діяльності досить широка:
- проблеми адаптації дитини в групі, класі;
- пошук причин низької успішності учнів;
- відстеження зовнішніх конфліктів між дітьми та роз'яснювальна робота на теми поведінки, етики та дотримання правил;
- робота з дітьми-аутсайдерами, не прийнятими групою і такими, що зазнають труднощів у спілкуванні з однолітками;
- усунення дитячих страхів, психологічних затисків;
- бесіди з батьками для спільної виховної роботи;
- виявлення слабких і сильних сторін особистості дитини, рекомендації вчителям, вихователям і тренерам;
- допомога дитині в її виборі факультативних занять кмітлива її схильностям і талантам;
- для старших класів школи - профорієнтація учнів.
З дітьми садкового та молодшого шкільного віку приватний психолог може займатися курсом з 10-15 зустрічей. Доросле обговорення проблем, звичайно, неможливе, зате ігрові методи (інсценування, казки, групові ігри) дають хороші результати.
Відвідування дитячого психолога обов'язкове для дитини, яка потрапляє в групу ризику:
- діти з неповних сімей, сироти, особливо якщо смерть батька сталася у свідомому віці (після 5 років);
- діти з неблагополучних сімей (один або обидва батьки позбавлені прав, мають залежність або перебувають у місцях позбавлення волі);
- діти, які значно відстають у навчальній програмі;
- які пережили переляк, шок, аварію або стали свідками злочину;
- мають важкі або невиліковні захворювання, інвалідність, каліки або проходять курс променевої, хіміотерапії;
- які страждають на розлади мови, слуху, зору;
- чутливі, вразливі, нервові діти.
Особливо важко піддаються корекції дитячі неврози. Дуже важко допомогти такій дитині, якщо сім'я не слідує рекомендаціям психолога і порушує дитинство свого чада скандалами, лайкою, асоціальною поведінкою.
В особливо складних ситуаціях державний психолог може рекомендувати комісії з прав дитини втрутитися в життя сім'ї і захистити дитячі інтереси, аж до позбавлення батьківських прав.
Отже, психотерапія охоплює практично весь спектр можливих проблем як особистості, так і групи. Відносини в сім'ї та колективі особливо успішно піддаються коригуванню, але і заняття індивідуально приносять полегшення страждаючим від депресій, неврозів і страхів.
Для справжнього психолога не існує такого поняття, як хронічний невдаха, зате є перепони у вигляді небажання співпрацювати на благо спільної мети - поліпшення психологічного стану клієнта.
Перш ніж витрачати свій час і кошти на психотерапію, вирішите для себе, чи готові ви послабити свою «броню» скритності і недовірливості. Подолання будь-якої проблеми набагато більше залежить від вас, ніж від вашого помічника в кабінеті психолога.