Зміст та форми духовної діяльності в історичному розвитку суспільства

Зміст та форми духовної діяльності в історичному розвитку суспільства

Що означає духовна діяльність людини? Це творча активність людей, яка спрямована не на зміну природи, навколишнього світу, а на зміну соціальних суб'єктів, тобто інших людей. Головна риса, яка визначає зміст і форми духовної діяльності, - це ідеальність явищ, що ставляться до духовних. Людина освоює старі і створює нові духовні цінності у своєму історичному розвитку.

Історичний огляд основних видів духовної діяльності


Суспільство постійно розвивається, змінюються покоління, цінності, ідеали. Це закономірний і впорядкований процес. Протягом розвитку людства існували різні історичні форми духовної діяльності, основне призначення яких визначалося запитами суспільства на кожному етапі розвитку. До них належать такі: мораль, релігія, наука, мистецтво, філософія, політична ідеологія, право. Кожен етап становлення людства в духовному плані визначав зміст і форми духовної діяльності, що найбільше відповідають ситуації. Кожна форма важлива і не може бути замінена іншими, проте в різні історичні періоди на перший план виступала якась одна. Як відомо, Середньовіччя характеризувалося безроздільною владою релігії, оскільки Церква контролювала всі сфери життя. З 17 століття ситуація дещо змінилася, релігія перестала диктувати зміст і форми духовної діяльності людей. Новий час характеризується висуненням на перший план філософії, науки, політичної ідеології. Слід тим не менш зазначити, що для кожної країни ці зміни відбувалися по-своєму. Були в історії періоди, коли один вид духовної діяльності прагнув витіснити інший (наприклад, наука - релігію), але це не принесло значущих результатів. Сьогодні засоби масової інформації претендують на звання провідної форми духовної діяльності, і це не дивно. ЗМІ насаджують норми, цінності, ідеї за допомогою різних каналів комунікації. Зрозуміло, це сприяло виникненню певних проблем, наприклад посиленню значущості ринкових відносин і зменшенню ролі засвоєння духовних цінностей.

Філософія як духовний вид


Зміст і форми духовної діяльності визначаються світоглядом, який є основою філософії. Людина в процесі свого життя намагається пізнати світ і самого себе, стикаючись з безліччю екзистенційних проблем. Філософія як форма духовної діяльності досліджує відносини людини і світу, а також людини з самим собою. Вона сприяє формуванню та засвоєнню головних орієнтирів у житті та набуттю життєвих смислів. Філософія дає людині уявлення про світ, свого роду справжнє знання про нього, що служить основою світогляду. У зв'язку з цим у людини формуються певні життєві принципи та ідеали, переконання, ціннісні орієнтації. Філософія має безліч зв'язків з дійсністю, вона вимагає від людини вийти за межі безпосереднього, чуттєвого пізнання, а також відмовитися від стереотипного мислення.

Image

Publish modules to the "offcanvas" position.