Інноваційна технологія - інструмент галузі знань, що охоплює методологічні та організаційні питання інноваційної діяльності. Дослідженнями в даній сфері займається така область науки, як інноватика.
Сучасні інноваційні технології пов'язані з великою кількістю проблем, які можуть стати предметом їх досліджень. Також дане поняття може бути віднесено до нових засобів регулювання з подальшим розвитком деяких соціальних процесів, які мають здатність досягати відповідності в складнощах суспільної ситуації. Таким чином, інноваційна технологія повинна бути спрямована на задоволення людських і суспільних потреб в умовах невизначеності.
Сутність
Отже, зупинимося детальніше на терміні. Інноваційна технологія - певне нововведення у сфері технології, техніки та організації праці або управління, яке засноване на ефективному використанні передового досвіду та наукових досягнень. Вона дозволяє підвищити якість продукції у виробничій сфері. Застосування даного терміну передбачає не будь-яке нововведення або нововведення, а тільки ті з них, які здатні серйозно збільшити ефективність існуючої системи.
Використання інноваційних технологій передбачає здійснення комплексу організаційних заходів та прийомів, які спрямовані на обслуговування, виготовлення, експлуатацію та ремонт виробу з оптимальними витратами та номінальною кількістю. У результаті таких заходів у різних галузях життєдіяльності нововведення не тільки створюються, а й матеріалізуються. Також їх дія спрямована на раціональне використання економічних, соціальних матеріальних ресурсів.
Класифікація
Інноваційна технологія може бути класифікована за такими ознаками:
- за ступенем новизни;
- за сферою та масштабами застосування;
- через виникнення;
- за ефективністю.
Потрібно створити систему
Практика в даній сфері завжди була неоднозначною і складною. При цьому вирішення виникаючих проблем, які виявляються в сучасних умовах і виражаються повною розрегульованістю і неадекватністю соціальних інструментів застосування інноваційних процесів, вимагає певних знань. Це передбачає створення аргументованої і гнучкої системи наукового обґрунтування нововведень, здатної враховувати специфіку і логіку застосування не тільки самого нововведення, а й особливостей його сприйняття та оцінки. Тільки в цьому випадку реалізація нововведення може бути ефективною. В основу даного підходу забезпечення нововведень закладається одночасне дослідження всіх сторін взаємодії між соціальним середовищем і нововведенням з виявленням тих областей такої взаємодії, які можуть більшою мірою впливати на успішність інноваційних процесів з передбаченням і розпізнаванням можливих проблемних питань цієї сфери.
Таким чином, доцільно виділити такі складові системи інновацій, як діагностика та дослідження нововведень.