Нормативи якості навколишнього середовища та їх види
Щоб отримати об'єктивну оцінку, що відповідає рівню та якості навколишнього середовища, необхідно проведення диференційованого аналізу одночасно за кількома напрямками. Серед факторів, які впливають на підсумки оцінювання, основоположні складові екологічної обстановки: повітря, вода, ґрунт, продукти харчування та багато іншого.
- Значення нормування у природоохоронній діяльності
- Які існують нормативи якості природного середовища?
- Блок санітарно-гігієнічних нормативів
- Принципи розробки гігієнічних стандартів навколишнього середовища
- Санітарно-захисні нормативи
- Стандартизація і норми в екологічній сфері
- Різновиди екологічних нормативів
- Виробничо-господарські положення в унормуванні якості навколишнього середовища
- Що таке часові нормативи
- Як перевірити стан повітряного середовища
- Значення нормативів якості водного басейну
- Стандарти, необхідні для нормування ґрунтових, шумових і радіаційних показників
Значення нормування у природоохоронній діяльності
Нормативи якості навколишнього середовища призначені для спеціального обмеження впливу шкідливих речовин. Як правило, ймовірність появи безлічі токсинів і згубно відображаються на стані екології мікроелементів вкрай висока в процесі промислового, аграрного та іншого виробництва, а також протягом всієї життєдіяльності суспільства.
Вирішення проблем в екологічній сфері держави є принципово важливим моментом для нормального існування її населення. Шкідливі речовини, що активно впливають на людський організм, нерідко призводять до розвитку патологічних процесів, що включають різні ускладнення і болючі синдроми, в т. ч. токсичного, мутагенного, анафілактичного, злоякісного, ембріотропного і гонадотропного характеру.
Які існують нормативи якості природного середовища?
Основна класифікація даних показників дозволяє підрозділити їх на такі види нормативів якості навколишнього середовища:
- стандарти санітарно-гігієнічної сфери;
- комплекс екологічних норм;
- показники у виробничо-господарській галузі;
- тимчасові стандарти.
Кожен із зазначених видів нормативів потребує більш докладного розгляду, оскільки має вагоме значення при складанні підсумкової картини отриманих результатів.
Блок санітарно-гігієнічних нормативів
До нормативів якості навколишнього середовища належать, в першу чергу, санітарно-захисні та гігієнічні критерії. Наприклад, останні передбачають цілий комплекс важливих градацій, що визначають рівень у природному природному тлі негативних компонентів. Це гранично допустимі концентрації шкідливих отруйних речовин у повітрі, річках, озерах і ґрунтах; показники допускається фізичного впливу (шум, радіація, вібрація, електромагнітне випромінювання), які ні в даний час, ні в наступні роки не зможуть відбитися на здоров'ї жителів і їх нащадків.
Наприклад, якщо діюча речовина згубно відображається на стані природного об'єкта в менших концентраціях (порівняно з впливом на людський організм), то нормативи якості навколишнього середовища встановлюються, виходячи з інтенсивності впливу даного компонента саме на елементи біосфери. Більш високі пороги показників, що забезпечують безпеку тільки людині, до уваги не беруться.
Принципи розробки гігієнічних стандартів навколишнього середовища
Якщо ж знову говорити про гігієнічні показники, то тут мова йде в першу чергу про токсикометричні критерії. Відповідні дозування, концентрації небезпечних речовин або наслідки впливу фізичних факторів викликають схожі фіксовані реакції організму.
Не дивно, що на сьогоднішній день такі нормативи якості навколишнього середовища знаходять своє застосування на території пострадянських держав. В окремих регіонах, за більш важких умов природного середовища, можуть бути встановлені додаткові норми.
Санітарно-захисні нормативи
Санітарно-захисні показники нормативів якості навколишнього середовища мають інше призначення. Їх метою є повноцінний захист здоров'я населення конкретного регіону або географічного району. До заходів щодо приведення санітарно-захисних зон у відповідність до встановлених норм слід віднести:
- забезпечення необхідної чистоти пунктів водокористування;
- попередження несприятливого впливу забруднюючих джерел.
Стандартизація і норми в екологічній сфері
Екологічні нормативи якості навколишнього середовища служать для визначення межі антропогенного впливу на природне середовище. У разі їх перевищення виникає загроза перешкоди збереженню максимально відповідних умов життєдіяльності людини та її природного оточення. Тут також не можна розглядати зазначені критерії в односторонньому порядку, оскільки вони можуть бути еколого-гігієнічними та еколого-захисними. Крім того, величезне значення мають і гранично допустимі навантаження на природне оточення.
Екологічні стандарти - нормативи якості навколишнього середовища, при затвердженні яких в частині гігієнічних показників важливо передбачати, що серед безлічі біоактивних організмів існують види більш чутливі до забруднень, порівняно з людиною. І якщо для людей встановлені норми можуть бути на порядок вище тих, яких потребують інші живі організми, то раціональним рішенням буде введення знижених нормативів з метою забезпечення повноцінної життєдіяльності іншим формам життя.
Різновиди екологічних нормативів
Незамінними є еколого-захисні нормативні показники, головним напрямком яких є заощадження генофонду планети, поповнення екосистем, збереження об'єктів, що мають історичну, культурну та природну цінність. Яскравим прикладом використання подібних положень можна назвати організацію біосферних заповідних зон, природних національних парків тощо.
До нормативів якості навколишнього середовища належать також і інші екологічні критерії. Гранично допустимі значення навантаження на природне середовище ставлять перед собою завдання недопущення аномального виснаження природних ресурсів і пошкодження природних екологічних зв'язків. Дуже важливо домогтися доцільного планування у використанні і відтворенні корисних копалин. Такі нормативи якості навколишнього середовища зазвичай отримують шляхом тривалих наукових розрахунків. У процесі визначення точних порогових значень особливо важливо обґрунтування допустимості ступеня промислового впливу на ту чи іншу природну природну зону.
Виробничо-господарські положення в унормуванні якості навколишнього середовища
У наступний блок включені положення, покликані позначити нижчі пороги показників, виникнення яких допускається у виробничо-господарських галузях. Змінити параметри реалізації діяльності в даній сфері можна в основному за допомогою обмеження функцій конкретного підприємства, що викликає небезпеку з точки зору фахівців у галузі санітарного та екологічного нормування. Найпоширенішими виробничо-господарськими нормативами є:
- технологічні стандарти;
- положення, розраховані для рекреаційних зон;
- норми, що беруться до уваги при будівництві.
До першої підгрупи відносять ПДВ, ПДС і ПДТ. Гранично допускаються викиди і скиди шкідливих речовин в атмосферу, водойми, а також обсяги спалюваного палива встановлюються індивідуально для кожного джерела забруднень в навколишньому середовищі. Такі стандарти взаємопов'язані з профільною спрямованістю підприємства, кількістю і характером шкідливого впливу.
До питання ознайомлення з містобудівними нормативами доводиться звертатися при розробці забезпечення та гарантування безпеки навколишнього середовища. Тільки в тому випадку може мати місце планування і забудова населеного пункту.
У третій групі зосереджені інші стандарти. Нормативи якості навколишнього середовища в рекреаційних зонах дозволяють правильно користуватися природними комплексами, залишаючи умови для розвитку туристичного та курортного бізнесу.
Що таке часові нормативи
Часові нормативи встановлюють найчастіше в тих випадках, коли з будь-яких причин немає можливості розрахувати одні з вищеописаних показників. Там, де не можна розробити технологічні, санітарні або гігієнічні нормативи, вдаються до створення тимчасових положень. Однак варто відзначити і той факт, що з плином часу, враховуючи науковий прогрес, постійно модернізуються технології, обладнання, а значить, з'являється можливість посилення нормативів з метою скорочення впливу на навколишнє середовище.
Як перевірити стан повітряного середовища
Оцінити якість окремих елементів біосфери можна також за допомогою численних варіацій перерахованих норм. Зокрема, проаналізувати стан повітряної оболонки регіону можна на основі декількох інструментів:
- Гранично допустиме концентрування шкідливих речовин у повітрі промислової зони. Це нормування передбачає заміри концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі при восьмигодинному робочому дні або 40-годинному робочому тижні. Дозволним вважається скупчення речовин, не здатне викликати захворювання. Причому виявити профзахворювання можна не тільки в процесі трудової діяльності, а й у майбутньому.
- Гранично допустиме концентрування забруднень у повітряному середовищі населених пунктів. Субсенсорні (рефлекторні) реакції людського організму не повинні виникати при півгодинному вдиханні повітря з дозвільною концентрацією.
- Допустиме концентрування забруднюючих речовин у повітряному просторі робочої смуги як тимчасовий норматив, що діє не більше 2 років.
- Гранично допустимі викиди шкідливих і забруднюючих речовин у навколишнє середовище. Даний критерій необхідний для максимального забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних положень у повітрі населених пунктів з урахуванням складних метеорологічних умов. Такі нормативи якості навколишнього природного середовища діють до 5 років.
- Гранично допустиме число спалюваного палива. Зазначений показник гарантує дотримання всіх вимог санітарних служб, що стосуються продуктів згоряння палива в атмосфері населених пунктів.
Значення нормативів якості водного басейну
Величезне значення в системі санітарно-екологічних показників відіграє аналіз стану і забрудненості водного басейну. Встановлені нормативи якості навколишнього середовища, зокрема водойм, дозволяють контролювати кількість шкідливих і токсичних речовин, що надходять у воду. Гранично допустимі концентрації ні в якому разі не повинні чинити прямого або непрямого впливу на здоров'я людей нинішнього, а також наступних поколінь.
Гігієнічні умови водокористування, у свою чергу, дозволять зберегти якість водойм, що використовуються для риболовецьких господарських промислів. Причому показники допустимого концентрування в такому водному басейні завжди будуть суворішими і жорсткішими, ніж аналоги, встановлені для практично безрибних річок, озер і ставків. Пояснити даний факт можна тим, що токсичні та неорганічні сполуки мають властивість акумулюватися в організмах водних мешканців в істотних кількостях.
Стандарти, необхідні для нормування ґрунтових, шумових і радіаційних показників
Оцінювання ґрунтового шару також відбувається за нормативами, встановленими відповідно до гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у орному шарі. Негативний вплив, який здатна надати насичена токсинами і хімічними компонентами грунт при контакті з водою, повітрям, рослинами, може побічно позначитися і на здоров'ї людини. Розрахунки нормативів діють протягом трьох років.
Стандарти і нормативи якості навколишнього середовища включають в себе й інші показники. До них відносять шумові та радіаційні критерії. Перша група розроблених норм передбачає фіксовані гранично допустимі рівні шуму, згідно з якими щоденний і систематичний вплив на здоров'я людини не позначиться негативним чином на його працездатності.
Радіаційне забруднення біосфери має постійно перебувати під контролем санітарних органів. Наслідки надмірного або тривалого накопичення радіоактивних речовин в організмі людини можуть бути вкрай важкими. Відомо, що іонізуюче випромінювання здатне викликати рак. Тому показники цих нормативів повинні передбачати неможливість необґрунтованого опромінення.