Одним з поширених гінекологічних захворювань є міома матки - доброякісна пухлина, що розвивається на маточній шийці або стінках матки і складається в основному зі сполучної тканини.
Найчастіше даному захворюванню піддаються жінки старше 35 років, але за останній час спостерігається тенденція до розвитку патології у більш молодих представниць прекрасної статі.
Види міоми матки
Залежно від місця розташування, виділяють декілька видів міом:
- Субсерозна - місце розташування пухлини в даному випадку знаходиться на зовнішній маточній поверхні, під оболонкою, що відокремлює матку від інших органів;
- Субмукозна - пухлина знаходиться під слизовою оболонкою і випирає в маточний просвіт;
- Інтерстиційна - пухлина утворюється м'язовою товщею матки.
Міома матки буває різних розмірів, починаючи від пари міліметрів, закінчуючи кількома сантиметрами.
Опис величини пухлини зазвичай проводиться за аналогією зі збільшенням розміру матки при вагітності: 8 тижнів, 16 тижнів і т. п. Найчастіше у жінки одночасно розвивається не одна міома, а відразу кілька.
Причини розвитку захворювання
Освіта і подальше зростання міоми матки безпосередньо залежать від рівня естрогенів в організмі жінки. При гормональних порушеннях можуть спостерігатися затримка менструації або занадто рясні менструації.
Призвести до порушення співвідношення гормонів може і відсутність регулярного сексуального життя.
Саме тому дуже часто, міома, що виникла у молодої жінки, проходить сама собою після настання менопаузи, коли жіночі статеві гормони починають вироблятися в меншій кількості.
- До інших факторів, здатних призвести до виникнення пухлини можна віднести:
- Механічні пошкодження, отримані при абортах, пологах і вискаблюваннях матки;
- Спадкова схильність;
- Наявність супутніх захворювань: цукровий діабет, ожиріння, патології щитовидної залози та ін.;
- Сидячий спосіб життя.
Як проявляється міома матки
У більшості випадків діагностувати захворювання можна лише при гінекологічному огляді, оскільки дане захворювання протікає без будь-якої яскраво вираженої симптоматики. Найчастіше ознаки патології проявляються при сумбукозній міомі.
Жінка повинна насторожитися, виявивши у себе такі симптоми міоми матки:
- Меноррагії (тривалі та рясні менструації);
- Кровотечі, не пов'язані з місячними;
- Загальне нездужання, що характеризується слабкістю і блідістю шкіри (відбувається внаслідок зниження рівня гемоглобіну);
- Больові відчуття в попереку і внизу живота;
- Порушення в роботі прилеглих органів, що виникають при їх здавлюванні: органів шлунково-кишкового тракту та сечовоподібних шляхів;
- Запори і труднощі при сечовипусканні, що випливають через описаний вище симптом;
- Порушення репродуктивної функції - безпліддя.
При виявленні однієї або декількох описаних вище ознак, жінкам наполегливо рекомендується звернутися до фахівця для обстеження і з'ясування причин подібної симптоматики.
Міома матки і вагітність
Оскільки ця патологія нерідко діагностується і у вагітних жінок, виникає закономірне питання: як впливає міома матки на перебіг вагітності?
На жаль, подібне захворювання може загрожувати досить важкими ускладненнями, причиною яких стають великі розміри пухлини і її несприятливе місце розташування. Крім цього, негативно вплинути на організм вагітної жінки можуть і причини, що викликали міому.
Міома при вагітності зазвичай супроводжується фетоплацентраною недостатністю, до того ж існує реальна загроза викидня. Найбільш небезпечною для плоду є ситуація, коли вузол розташований в безпосередній близькості від плаценти, адже при цьому порушується її будова і функції, відповідно дитина не отримує достатньо кисню. Подібне положення може призвести і до прошарку плаценти, що супроводжується кровотечею.
На думку деяких фахівців, саме в період вагітності спостерігається особливо інтенсивне зростання міоматичних вузлів. Інші ж лікарі схильні вважати, що це пов'язано зі збільшенням матки в розмірах. Серйозна загроза для майбутньої мами і плоду може з'явитися при дегенерації пухлини, адже в такому випадку відбувається омертвіння тканин, що призводить до кровотечі, набряків і утворення кіст.
Втім, міома матки і вагітність цілком можуть співіснувати за умови постійного лікарського спостереження. При невеликих вузлах період вагітності, протікає без ускладнень.
У першому триместрі вагітності ускладнення можуть виникнути, якщо міоматичний вузол вступить в контакт з плацентою.
Крім цього, може існувати загроза викидня, через те, що матка починає скорочуватися.
На більш пізніх стадіях вагітності, збільшується ймовірність передчасних пологів, адже швидко зростаючі вузли не залишають достатньо простору для плоду. При дуже великих розмірах освіти, дитина може отримати травми і народитися, наприклад, з деформованим черепом або недостатньою вагою.
Лікування міоми матки
Досить часто міома матки піддається консервативному лікуванню, метою якого є зупинка зростання вузла і зменшення його розмірів.
Лікування без операції міоми матки зазвичай призначається при:
- Невеликих розмірах пухлини;
- Інтерстиційних і субсерозних міомах;
- Відсутність яскраво вираженої симптоматики і больового синдрому;
- Протипоказаннях до хірургічного втручання.
В основу безопераційного лікування лягає гормональна терапія, при якій жінці
виписують препарати похідні андрогенів, гестагенів, гормональні контрацептиви тощо.
Іноді і лікування народними засобами міоми матки може дати непогані результати, за умови комплексного підходу до проблеми і консультації з лікуючим лікарем.
Перш за все, жінці необхідно звернути увагу на свій спосіб життя і раціон харчування.
Багато народних лікарів радять застосовувати при цьому захворюванні настої лікарських трав, наприклад крапиви, бояришника, чистотіла, м'яти. Якщо ж консервативні методи лікування не дали результатів, призначається операція. Методика вибирається залежно від стану пацієнтки та її фізичних особливостей.
Так, лікар може призначити такі види операцій:
- Міомектомія - вилуплювання міоматичних вузлів;
- Гістерорезектоскопія - видалення пухлини, проводиться при субмукозному розташуванні вузлів;
- Гістеректомія - ампутація органу;
- Емболізація маточних артерій - операція малоінвазивна і підходить жінкам, які бажають зберегти репродуктивну функцію.
Найбільш оптимальною є комбінована методика лікування, коли після операції лікар прописує гормональні препарати для попередження рецидивів.
Подібна тактика не застосовується при гістеректомії.
