Гломерулонефрит - це захворювання, що вражає тканину нирок. В першу чергу вражаються ниркові клубочки, які виконують функцію первинної фільтрації крові. Загострена форма хвороби призводить до того, що здатність нирок виконувати свої головні функції тимчасово втрачається.
Вони не можуть у повному обсязі очищати кров від різних токсинів. У підсумку може розвинутися ниркова недостатність.
Розгляньмо, що ж відбувається з нирками, коли розвивається гострий гломерулонефрит за MKB-10, які причини його виникнення, основні симптоми, яку небезпеку несе в собі ця хвороба, як проводиться діагностика, і які використовуються методи лікування.
Які зміни відбуваються в нирках при розвитку захворювання
Як правило, при появі цієї хвороби в основному вражаються ниркові клубочки. Стінки клубочків стають проникними для елементів клітин. Утворюються мікротромби, вони закривають просвіт судин. У підсумку кровотік у судинах стає меншим або взагалі припиняється. Клітинні елементи крові проникають у просвіт боуменової капсули і закривають її просвіт.
Також закривається просвіт канальців. В результаті в нефроні порушується процес очищення крові і сечі.
Порушення кровопостачання відображається на запустінні просвіту судин і заміщенні їх сполучною тканиною. Стінки канальців злипаються, і нефрон заміщається сполучною тканиною. Відмирання нефрона веде до того, що скорочується обсяг очищеної крові. У крові накопичується багато токсинів, все це призводить до розвитку ниркової недостатності.
Форми, види та стадії захворювання
Гломерулонефрит має кілька форм:
- циклічна - має яскраво виражені симптоми;
- латентна (прихована) - симптоми не проявляються або малопомітні. Таку форму можна виявити при здачі аналізу сечі. Найчастіше переходить в хронічну. Симптоматика проявляється при розвитку хронічної ниркової недостатності.
Види
- Внутрішньокапілярний - внутрішній шар судинної стінки розростається, звужується просвіт, знижується функція органу.
- Мезангіопроліферативний - сполучна тканина між судинами клубочків розростається, за рахунок цього звужуються капіляри, порушується функція органу.
- Мезангіокаппілярний - змішана форма двох вищеназваних. Такий вид може прогресувати.
- Дифузний - стінки капілярів клубочків стають товщими, на них осідають імунні комплекси.
- Швидкорогресуючий - найважча форма протікання хвороби, призводить до ниркової недостатності. В органі утворюється запальний процес.
- Постстріптококовий - виникає після перенесеної стрептококової інфекції, скарлатини, гострої інфекції органів дихання, отиту, остеомієліту.
Стадії
- Гостра - триває три тижні, потрібне грамотне лікування.
- Хронічна - може бути довічною.
- Період одужання.
- Період розвитку ускладнень.
Отрий і хронічний гломерулонефрит, причини виникнення
Основною причиною порушення функцій нирок є запалення, що розвивається в ниркових клубочках.
Причини розвитку такого запалення полягають у наступному:
- перенесені інфекції (ангіна, тонзиліт, скарлатина);
- інфекційні захворювання (кір, малярія, краснуха, гепатит, бруцельоз, пневмококова пневмонія, менінгококова інфекція, мононуклеоз, свинка, вітрянка);
- аутоімунні хвороби (червона вовчанка, васкуліт, хвороба Шенлейна - Геноха);
- побічна реакція на певні медичні препарати, продукти, вакцину, пилок рослин;
- сильне переохолодження;
- переливання крові;
- отруєння ртуттю, органічними розчинниками, свинцем;
- променева терапія.
Найбільш часто зустрічається гострий дифузний гломерулонефрит. Вражає переважно судини клубочків і проміжну тканину органу. Може бути гострим і хронічним із загостреннями і ремісіями. Розвивається після отруєння, застуди, отримання травми, на тлі алергічної десенсибілізації. У мкб-10 для позначення хвороби використовується таке поняття, як гострий нефритичний синдром.
Основні ознаки: набряклість, наявність сечового синдрому, підвищення тиску. Найчастіше розвивається гостра форма. У хворого з'являється лихоманка, слабкість, головний біль, зменшення обсягу мочі, що виділяється. Також знижується гемоглобін, кількість еритроцитів, підвищується СОЕ.
Не менш часто зустрічається і гострий постстрептококовий гломерулонефрит. Розвивається через кілька тижнів після перенесеної скарлатини, ангіни, інфекції органів дихання. Отит, остеомієліт, шкірні хвороби теж можуть давати ускладнення у вигляді цього захворювання. Внаслідок розвитку хвороби пошкоджуються структури нефрона.
Пошкодження тканин органу викликає негативний вплив токсинів. Захворювання з імунокомплексного переходить в аутоантливе. В органі відбуваються патологічні зміни у вигляді імунної аутоагресії, запалень і алергічних реакцій.
Яку небезпеку в собі таїть
Якщо лікування призначене несвоєчасно або неправильно, то хвороба починає прогресувати, переходить у хронічну форму. Розвивається ниркова недостатність. У підсумку хворому потрібна пересадка органу або заміна на штучний. Якщо під час перебігу хвороби часто підвищується тиск, це може призвести до інсульту або інфаркту. Також може статися отруєння організму невиведеними продуктами розкладання, в результаті внутрішні органи вражаються токсинами, зокрема, кишечник і ЦНС.
Основні симптоми хвороби
Гострій формі характерні такі виражені симптоми:
- підвищення температури;
- постійна жага;
- больові відчуття в області попереку;
- гематурія;
- олігурія;
- набряклість особи, кінцівок (ніг);
- гіпертонія.
Проведення діагностики
При виявленні виражених ознак хвороби треба негайно звертатися до лікаря, пройти повне обстеження, виявити точну причину виникнення цієї недуги, щоб лікар зміг призначити грамотне лікування.
Обстеження включає в себе здачу загального аналізу крові, сечі. Для аналізу сечі береться проба Зимницького (добовий обсяг мочі, що виділяється). При діагностиці гострого гломерулонефриту обов'язково робиться УЗД нирок для того, щоб подивитися в якому стані вони знаходяться. Також робиться біопсія. Від симптомів залежатиме і лікування гострого гломерулонефриту.
Проведення лікування
При розвитку гострого гломерулонефриту мкб 10 хворому рекомендується дотримання постільного режиму, щоб зменшити навантаження на орган.
Обов'язково треба дотримуватися дієтичного харчування, менше споживати солі, рідини, тваринного білка. Включення в раціон продуктів, що містять калій, кальцій, рослинні жири, складні вуглеводи.
Лікування гострого гломерулонефриту включає в себе і прийом медичних препаратів - ^ агулянтів, антиагрегантів.
Препарати нормалізують плинність крові, запобігають закупорці судин тромбами. Це «Дипірідамол», «Гепарін», «Тіклопідін». Дозування і тривалість прийому визначає тільки лікар після проведеного обстеження.
Лікування також включає прийом препаратів, що переважають активність імунної системи. Вони усувають руйнівні процеси, що відбуваються в клубочках. Це стероїди («Переднізолон»), цитостатичні засоби («Азатіоприн», «Хлорамбуцил», «Циклоспорин»). Крім цього, прописуються препарати, що зменшують тиск («Каптоприл», «Еналаприл»), сечогінні ліки («Фуросемід», «Урегіт»), антибіотики.
Заходи профілактики
Заходи профілактики зводяться до попередження і своєчасного лікування інфекцій, особливо тонзилітів, ангіни. Слід уникати переохолоджень, робіт з токсичними речовинами. Алергікам профілактичних вакцинацій.
Нирки є дуже важливим органом. Їх основна функція полягає в очищенні крові, виведенні токсинів, води, кінцевих продуктів обмінних процесів. І якщо цей орган вражений, то він втрачає здатність нормально функціонувати. У ньому розвиваються різні хвороби. Однією з таких є гломерулонефрит.
Тому лікування та обстеження повинні бути проведені своєчасно і грамотно, інакше є ризик появи ускладнень, що становлять загрозу життю і здоров'ю.
