Чорна гниль моркви
Чорна гниль моркви, або альтернаріоз, нерідко вражає коренеплоди ще на грядках в період їх зростання, проте проявитися ця недуга іноді може лише під час зберігання. Особливу небезпеку чорна гниль становить для насінників моркви, викликаючи не тільки зовнішню їх інфекцію, але і внутрішню. А всхожість насіння при цьому може знижуватися до 75%. Крім моркви, ця напасть нерідко вражає селеру, петрушку і деякі інші культури.
Декілька слів про хворобу
Основним симптомом ураження моркви альтернаріозом є формування на коренеплодах уражених тканин, що мають насичений вугільно-чорний колір. Найчастіше загнивають кінчики морквин, проте можуть загнивати й інші частини коренеплодів. Але все одно головки з плечиками все-таки є найвразливішими частинами моркви. На них зазвичай з'являється чорна суха гниль.
На сходах руйнівна чорна гниль найчастіше проявляється у вигляді чорної ніжки. А на листочках моркви з'являються плями темно-бурого забарвлення, вкриті ледве помітним нальотом грибного спороношення чорно-зеленого кольору. Починаючи з самих краєшків, листові пластиночки темніють і швидко закручуються. Якщо листки вражені досить сильно, то помітно знижується їх асиміляція і пригнічується розвиток культур в цілому, так як з листових платівок чорна гниль часто переходить на черешки, а трохи пізніше - і на коренеплоди.
Як правило, джерелами інфекції служать насіння, залишки рослинності та інфікований ґрунт. У зв'язку з цим ступінь шкідливості неприємної чорної гнилі істотно зростає на стадії вегетації насіннєвих рослин, а також під час зберігання моркви. А поганий стан рослинності загалом чималою мірою сприяє значному посиленню поразки.
Якщо рік видався з холодної і сухої осені, то, як правило, шкідливість злощасної чорної гнили різко знижується, а часом вона може і зовсім не проявлятися. Рослини першого року зазвичай вражаються лише в другій половині вегетації, при цьому їх поразки досить незначні.
Як боротися
З грядок дуже важливо своєчасно ліквідувати всі залишки рослинності. Дотримання правил сівозміни також є досить дієвим заходом у боротьбі з чорною гниллю. Чотирирічна або п'ятирічна сівозміна буде найбільш оптимальною. Не менш важлива і війна з бур'янами, особливо з сорною рослинністю з сімейства селерейних.
Вітається також використання стійких до альтернаріозу морквяних сортів, серед яких можна виділити такі, як Дордонь і Чемпіон F1. Найкраще
перекопувати призначені під моркву ділянки з додаванням у ґрунт фосфорно-калійних добрив у підвищених дозах. А поливати моркву потрібно підігрітою на сонечку водою. При поливах не піднімається використовувати розчини різних природних біостимуляторів, таких, як коров'як, крапива і ряд інших. А підвищити стійкість моркви до різноманітних недуг і добре зміцнити рослини відмінно допомагають розчини «Байкалу-М» та «Імуноцитофіту».
Моркві насіння перед посівом, а також коренеплоди перед тим, як відправити їх на зберігання, рекомендується обробити розчином «Тігама» (0,5%). Насіння бажано завжди брати виключно від здорових культур.
Пошкоджені всілякими шкідниками, а також інфіковані коренеплоди негайно видаляють з ділянки. А морквяні посадки обприскують фунгіцидом під назвою «Швидкий» (перший раз - як тільки будуть виявлені симптоми чорної гнили, а потім - півтора-два тижні потому). У профілактичних цілях можна обприскувати рослини і такими засобами, як «Триходермін», «Гліокладин», «Фітоспорин-М» і «Гамаїр».
Шквал моркви найоптимальніше виробляти при встановленні сухої погоди. Ботва при цьому відразу ж прирізається, а черенки залишають довжиною до одного сантиметра. Призначені для закладки на зберігання коренеплоди слід ретельно відсортувати, вибираючи механічні пошкодження та підв'ялені коренеплоди. А зберігати їх слід у прохолодних сухих приміщеннях.