Болісна роса винограду
Мучниста роса, або оідіум, вважається одним з найнебезпечніших захворювань винограду. Виявити ознаки цієї недуги можна неозброєним поглядом - заражені рослини видає білий болісний грибний наліт, який після закінчення деякого часу набуває легкого сіроватого відтінку. Вперше борошняна роса була завезена з Північної Америки до Англії, де в 1845 році вона була виявлена місцевим садівником Тукером в теплиці. А вже з 1850 року ця напасть почала поширюватися і по інших європейських країнах.
Декілька слів про хворобу
На уражених болісною росою виноградних листиках утворюється болісний білий наліт. У міру розвитку небезпечної недуги листочки скручуються і поступово засихають. Сильно уражені листики при цьому нерідко некротизуються і жовтіють.
Перші симптоми злощасної борошняної роси можна спостерігати вже в травні, коли стовпчик термометра підніметься до двадцяти п'яти градусів. А якщо вологість повітря при цьому складе 70% і більше, то хвороба досить швидко може поширитися по всьому винограднику.
Молоденькі втечі характеризуються відставанням у зрості. Вони вирують і згодом відмирають, так і не встигнувши визріти до зими. Інфіковані квіточки, густо вкриті болісним нальотом, фарбуються в буруваті відтінки і обсипаються. А заражені ягідки припиняють свій зріст, засихають, розтріскуються і швидко опадають.
Поширення болісної роси в літній період відбувається різносимими вітром конідіями.
Як боротися
Уражені болісною росою втечі та ягідки слід своєчасно ліквідувати з ділянок. Восени і по весні ґрунт під виноградними кущиками перекопують, а навесні його ще й мульчують. Хороший догляд за виноградниками поряд з високою агротехнікою здатні значною мірою підвищити стійкість посадок до уражень болісною росою. Допомагають підвищити стійкість виноградних кущів до недуги і фосфорно-калійні добрива, що вносяться в підвищених дозах. А ось надмірна кількість азотних добрив, навпаки, знижує їх стійкість до цієї напасті.
Висаджувати краще стійкі до болісної роси виноградні сорти. Як правило, найбільш стійкими вважаються сорти американської селекції.
Добре зарекомендував себе в боротьбі з мучнистою росою так званий бактеріальний метод. Його суть полягає в тому, що спочатку залитий трьома частинами води гарненько перепрілий гній наполягається протягом трьох днів. Потім отриманий настій розводиться водою в пропорції 1:2. Проціженим складом обприскують виноградні посадки. Заснований даний метод на здатності бактерій знищувати болісну росу. Якщо виникне така необхідність, подібну обробку можна повторити після того, як урожай ягід буде знято.
Проти болісної роси винограду застосовуються і обприскування фунгіцидами. До того, як розпустяться нирки, обприскують не тільки виноградні кущики, а й ґрунт під ними. Температура повітря для проведення таких обробок повинна перевищувати чотири градуси, але при цьому вона не повинна підніматися вище двадцяти градусів.
При необхідності допускається і застосування бордоської рідини, а якщо виноградники занадто сильно вражені болісною росою, можна використовувати також марганцівокислий калій (його беруть по 20 - 30 г на кожні десять літрів води) З подальшим досвідом виноградних посадок колоїдною сірою (1%).
З метою захисту від борошняної роси на початку вегетаційного періоду проводять профілактичні обробки контактним фунгіцидом «Тіовіт Джет», а особливо сприйнятливі сорти до цвітіння обробляються фунгіцидом «Топаз». Як тільки виноград відцвіте, проводять від двох до чотирьох обробок «Топазом», а коли ягідки в гроздях сумніваються, виноградники обприскують препаратом «Квадрис». Ну а щоб знизити зимуючі запаси збудника болісної роси, після збору врожаю ягідок проводять ще одну обробку фунгіцидом «Тіовіт Джет».