Бактеріальний рак рослин
Бактеріальний рак - дуже небезпечне захворювання, атакуюче більше двохсот видів двудольних рослин. Зіткнутися з ним можна практично в будь-якій місцевості, особливо в прохолодних регіонах. Щоб почати боротьбу з недугою, спочатку потрібно навчитися відрізняти її від інших захворювань.
Про захворювання
Провокаторами виникнення бактеріального раку є шкідливі бактерії під назвою Agrobacterium tumefaciens. Захворювання характеризується трьома біоваріаціями, одна з яких класифікується як окремий підвид (Agrobacterium vitis). Шкідливі бактерії, проколюючи клітинні стінки рослинності, моментально впорскують у них свої ДНК. Наслідком такого проникнення стає безконтрольне ділення клітин і утворення пухлин (спочатку м'якших, дрібних і світлих, але дуже швидко збільшуються в розмірах і стають темними, твердими і досить бугристими). Судини закупорюються, звична діяльність тканин швидко припиняється, а кора, розтріскавшись, починає потихеньку відмирати. Через деякий час пухлини руйнуються, проте на рослинності залишаються швидко загниваючі досить великі ранки, поступово займані різними гнилісними мікроорганізмами. Буває і так, що трохи вище уражених місць рослини можуть цілком втратити частини крон.
Збудники хвороби живуть у землі і можуть перебувати в ній протягом дуже тривалого часу. Бактерії відрізняються дивовижною рухливістю - для кращої швидкості пересування у кожної з них є в наявності від одного до чотирьох джгутиків. Первинне інфікування зазвичай відбувається не тільки через пори з гирлами і ранки на надземних ділянках або корінні (також після обрізки рослин та їх щеплення), але і через укуси сосущих комах, по повітрю або з крапельками води. Існує думка, що зараження може статися ще й під час досвіду бджолами квіток.
Як боротися
Весь посадковий матеріал при його придбанні слід ретельно оглянути на предмет наявності зовнішніх ознак зараження настільки небезпечною недугою.
Рослинність слід підтримувати в оптимальному стані, зміцнюючи її мінеральним харчуванням і поливаючи належним чином. Також потрібно намагатися випадково не поранити чагарники.
Насіння з метою їх знезараження протягом 40 хвилин прогріває у воді температурою близько 53 градусів. Також можна протравлювати їх засобами ТМТД, фундазол. Чоренькам рослин частенько влаштовують так звану термотерапію - близько тридцяти годин прогрівають у гарячій воді (приблизно 35 градусів). Практикується встановлення черенків у розчин таких антибіотиків, як міоміцин, тетрациклін або стрептоміцин. Як тільки вони почнуть вкорінюватися, їх періодично обприскують фітобактеріоміцином або фітолавіном. Необхідно захищати черенки від численних сосущих шкідників: білокрилок, трипсів, кліщів та інших.
При пересаджуванні саджанців часто не вдається уникнути появи ранок на корінцях. У зв'язку з цим коріння перед висадкою обов'язково дезінфікують протягом п'яти хвилин в розчині борної кислоти (0,2%) або мідного купоросу (1%). Також на основі даних дезінфікуючих складів виготовляється глиняна базіка, в яку по черзі обмакується коріння. Після висадки в профілактичних цілях коріння 4 - 5 разів поливають розчинами фітоплазміну або фітолавіну. З
метою регулювання мікрофлори ґрунту разом з водою для поливу регулярно вносять препарат фітоверм. А придушити патогенну дію бактерій здатні препарати екстрасол і гамаїр, що містять Bacillus Subtilis - живу бактерію, що заселяє кореневу систему рослин і активно виділяє для свого захисту величезну кількість антибіотиків у навколишнє середовище. Дуже
корисно збагачувати ґрунт актиноміцетами - так називають антагоністів напасті, іменованого бактеріальним раком. Зробити це можливо шляхом внесення в землю різних органічних речовин у великих дозуваннях (перегною, компоста і напівперепрілого гною).
Частково попередити зараження недугою допоможуть регулярні обприскування сірчаними препаратами, а також розчинами йоду і бордоської рідини.
Інструмент для обрізки, так само, як і прищепний інструмент, необхідно дезінфікувати розчином перманганату калію (на 1 л - 4 г), 10% гіпохлоритом натрію або 70% -им розчином спирту.