Гіпотеза про раціональну поведінку споживача є досить цікавою і зайнятою. Вона може стати в нагоді і пересічній людині, і підприємцю.
Загальна інформація
Зараз складно знайти людину, яка б не вірила, що в економіці все крутиться навколо споживача. Це норма розвитку господарського сектору. Вважається, що кожна окрема людина сама знає, що їй необхідно. Коли економіка задовольняє його потреби, то вона діє найкраще. Зрештою саме рішення окремих людей про купівлю того чи іншого товару і формують ринковий попит. Таким чином, ми впливаємо на обсяг реальних продажів і рівень рівноважних цін. В економічній науці для позначення цього процесу використовується таке словосполучення, як раціональна економічна поведінка споживача.
У чому ж суть?
Коли споживач виходить на ринок, він намагається максимально задовольнити свої потреби і отримати найвищий рівень корисності при використанні певного блага. Тут слід зазначити, що і окрема людина, і виробник не є абсолютно вільними у своєму виборі. Доводиться враховувати не тільки наявні особисті уподобання, а й дохід, який є в розпорядженні. Також свій вплив роблять і послуги, і товари, і інші фактори конкуренції. Тому раціональна поведінка споживача і виробника спрямована на те, щоб в обмежених умовах отримати максимально можливу корисність.
Принципи
Теорія раціональної поведінки споживача є складовою мікроекономіки. В аналізі передбачається, що поведінка Івана є раціональною, тобто досягається максимальне задоволення при обмеженому бюджеті. Найбільш важливим у цьому є принцип максимізації корисності. Він вважається основним у поведінці людини і при визначенні її вибору. Невелике термінологічне уточнення: корисність - це здатність певного блага задовольняти конкретні потреби суспільства або окремого індивідума. Вона безпосередньо пов'язана з їх характеристиками, серед яких найбільшу роль відіграє якість. Крім нього, значний вплив має ще довговічність, зовнішній вигляд, легкість використання, комфорт, розкіш тощо. Іншим важливим принципом, які впливає на раціональну поведінку споживача, є суверенність людини. Тобто наскільки він не схильний до зовнішнього впливу. Так, кожна людина повинна добре харчуватися, щоб бути здоровою і активною. Припустимо, що на ринку з'явився сенсорний телефон, який багато хто вважає статусним. І у людини є вибір: купить дорогую и не шибко нужную вещь и потом полгода питаться абы как или же обойтись без такой вещицы и деньги потратить на еду и прочие полезности. Якщо він обере перший варіант, то тоді не доводиться говорити про раціональну поведінку споживача. Приклади такого ставлення досить численні, і цими людьми займаються фахівці з реклами.
Теоретична складова
Існує два основних підходи:
- Кардиналістська теорія корисності. Відома ще як кількісний підхід. Висуває гіпотезу про можливість співмірювання корисності благ. Основну ставку робить на кількість (в штуках, літрах, кілограмах і так далі).
- Ординалістська теорія корисності. Також відома як порядковий підхід. Відстоює точку зору, згідно з якою можна ранжувати корисності людини. Зазвичай використовується система обчислення від кращого до гіршого. При цьому кількісне співміркування корисності благ відкидається. В основі такого аналізу знаходиться певний набір невеликої кількості початкових гіпотез, на підставі яких і будують криві байдужості і обчислюють оптимум споживача.
Спільні риси
Гіпотеза раціональної поведінки можлива завдяки наявності об'єднуючої основи для всіх людей. Наприклад:
- Наявність у середнього споживача системи переваг.
- На попит значний вплив робить присутність/відсутність пов'язаних товарів.
- Кожна людина бажає максимізації своєї корисності.
- Попит конкретного споживача залежить від його рівня доходів.
Ефекти
Нас цікавить раціональна поведінка споживача. План дій кожної окремої людини передбачає активність в рамках її системи уподобань. Але враховувати конкретні значення тут надзвичайно складно через ефекти споживчого взаємовпливу. Давайте розглянемо, які ж їхні види існують:
- Ефект сноба. В даному випадку мається на увазі створення ситуації, коли покупка робиться виключно для того, щоб підкреслювати своє соціальне становище.
- Ефект Веблена. Під цим мається на увазі ситуація, коли демонстративно і підкреслено здійснюються покупки, які дозволяють виділити становище людини. Як правило, це стосується придбання товарів, які мають надзвичайно високу ціну і не доступні більшості людей.
- Ефект можливої якості. Це позначення ситуації, коли товари з однаковими характеристиками в різних магазинах реалізуються за різними цінами.
- Ефект приєднання до більшості. Є виразом бажання ні в чому не поступатися іншим людям, які є більш «успішними».
- Нераціональний попит. Покупка відбувається тільки через те, що її зробив якийсь інший чоловік, який робить на покупця значний вплив.
- Спекулятивний попит. Виникає тоді, коли є дефіцит товарів.
Про виробників замовимо слово
Їх успіх і провал повністю залежать від сумарної поведінки всіх споживачів. Таким чином, ми можемо впливати навіть на великі підприємства. Розгляньмо такий приклад. З'явилася фірма, що випускає якісну продукцію. Згодом вона буквально «захоплює» ринок, оскільки її товари мають дуже високі показники. Коли у неї буквально монопольне становище, вона вирішує знизити якість виробленої продукції, залишивши при цьому незміненою ціну. З часом споживачі зрозуміють, що щось не так, і перестануть купувати товари цієї марки. І вони почнуть перемикатися на продукцію інших виробників, які пропонують кращий баланс ціна/якість. Кожна людина в такій ситуації голосує своїм гаманцем. При масових таких явищах відбувається злам ситуації на ринку, і на ньому піднімаються нові гравці.
Ув'язнення
Одним з досить істотних недоліків розглянутої гіпотези є те, що на перше місце поставлено припущення, що людина буде діяти раціонально. На жаль, це не завжди так. Часто ми витрачаємо гроші на різні дрібниці, відкладаючи на майбутнє важливі події в нашому житті. Звичайно, це недобре. Щоб уникнути такого стану справ, слід обмірковувати кожен важливий крок.
